Важливими заходами, які сприяли б забезпеченню екологічної інформації, на наш погляд, доцільно назвати діяльність цих органів по розробці і затвердженню місцевих екологічних програм, винесення на сесії рад питань "Про екологічну обстановку в регіоні", ведення особистих прийомів громадян з екологічних питань головами цих рад та виконкомів рад, висвітлення результатів виконання цих та інших заходів у місцевих засобах масової інформації.

Виходячи з положень законодавства про те, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (ст.6 Закону), вбачається, що участь громади в екологічному інформуванні можлива шляхом винесення питань такого інформування |:на загальні збори (ст.8 Закону), або шляхом ініціювання нею розгляду цих питань у раді (ст.9 Закону).

2.1.4. Громадські органи управління

До третього блоку органів управління в галузі забезпечення права на екологічну інформацію належать громадські об'єднання і формування в галузі екології, які створюються на національному та місцевому рівнях. Важливим є закріплення повноважень таких органів у галузі забезпечення права на екологічну інформацію у чинному законодавстві. Так, зокрема, громадські об'єднання і формування вправі одержувати у встановленому порядку інформацію про стан довкілля, джерела його забруднення, програми і заходи щодо його охорони. З цією метою вони вправі взаємодіяти зі спеціально уповноваженими державними органами Управління по здійсненню перевірок додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про захист прав споживачів. Такі органи вправі проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення. Важливими заходами є також правомірність цих органів подавати позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань (ст.21. Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Проте, ефективність таких засобів залежить від того, наскільки вони віднайшли своє відображення в статутах чи положеннях таких організацій, та від створення в їх системі спеціальних структур, наділених повноваженнями щодо екологічного інформування.

Значну роль в екологічному інформуванні відіграють і міжнародні громадські організації. Такі, зокрема, як ГРІНПІС та його відділення у багатьох країнах. Ця організація активно втручається у вирішення екологічних проблем, включаючи пікетування тих чи тих екологічно небезпечних об'єктів з повідомленням про це Засоби масової інформації.

3 точки зору аналізу правоохоронної діяльності в галузі забезпечення права на екологічну інформацію доцільно коротко зупинитися на діяльності прокуратури України, судів, системи адвокатури.

Конституція України поклала на систему Прокуратури України в цій галузі підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина в суді у випадках, визначених Законом (ст.121. Конституції). З огляду на положення екологічного законодавства органи прокуратури вправі звертатися до суду з позовами на відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (а отже, і в результаті порушення екологічних прав громадян та права на екологічну інформацію) про припинення екологічно небезпечної діяльності (ст.37. Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до закріпленого в ст.59 Конституції України права кожного на правову допомогу та згідно з Законом України "Про адвокатуру"[15] у захисті прав громадян на екологічну інформацію покликана брати участь і система адвокатури. А для цього необхідно підвищувати професійні знання адвокатів [46], особливо в галузі екологічного законодавства [54,56], сприяти вивченню хоч і обмежених, але яскравих прикладів захисту екологічних прав [48].

3 огляду на зазначене вище, серед організаційно-правових засобів реалізації права громадин на екологічну інформацію можна виділити такі форми заходів у цій сфері: 1) організаційно-розпорядчі; 2) інформаційно-прогностичні; 3) контрольно-виконавчі; 4) превентивно-обмежувальні; 5) інші забезпечувальні засоби.

Відповідно до цього, у проекті закону про екологічну інформацію пропонується запровадити положення, які б розкривали правотворчу діяльність Верховної Ради України по визначенню системи органів у галузі забезпечення права громадян на екологічну інформацію, їх повноважень у цій сфері. Тобто, вказували б на структурно-функціональне забезпечення екологічної інформації.

Такими органами доцільно визначити Мінекобезпеки, МОЗ, Держстандарт, Держспоживзахист та інші спеціально уповноважені державні органи.

Основними повноваженнями цих органів у сфері забезпечення екологічного інформування доцільно визначити: організацію та координацію діяльності по створенню і функціонуванню Єдиної державної екологічної інформаційної системи та інформаційного банку даних про стан довкілля, його вплив на здоров'я населення, про якість харчових продуктів та предметів побуту; інформування щодо цього громадськості; здійснення контролю і нагляду в цій сфері.

До інформаційно-прогностичних заходів, які повинні одержати закріплення в Проекті закону, доцільно віднести:

а) створення в державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, інтегрування їх діяльності по забезпеченню в установленому порядку доступу до екологічної інформації. З цієї точки зору, з урахуванням міжнародного досвіду та досвіду інших держав, пропонується створити при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України спеціальний орган. Він міг би, за своїм статутом, бути юридичною особою, мати відносну самостійність та автономність, підпорядковуватися лише міністру чи віце-прем'єру з питань