ст. 107 Конституції України та Тимчасового положення про неї [36]. Головним її завданням є комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз державному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і об'єктам безпеки України, забезпечення Президента, як глави держави та гаранта її безпеки максимально точною інформацією про ту чи іншу проблему в цій сфері. До складу Ради введено Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, а у складі її Секретаріату працюють фахівці в галузі інформації, ядерної безпеки, екології тощо[61]. Важливим засобом забезпечення права на екологічну інформацію можна назвати рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке покладено в основу прийняття відповідного Указу Президента України[23].
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади відповідно до ст. 113 Конституції України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і права на екологічну інформацію, забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування (ст. 116 Конституції України).
Основним заходом забезпечення права громадян на екологічну інформацію має стати розроблення і передача Верховній Раді проекту нормативного акту, який би встановлював правовий режим екологічної інформації. Це відповідало б вимогам ст. 34 Закону України "Про інформацію".
Уряд Автономної Республіки Крим відповідно до конституційних засад (статті 136, 138 Конституції) та повноважень, визначених Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 18 Закону) бере участь у забезпеченні прав і свобод громадян (в тому числі і права на екологічну інформацію), в розробці та реалізації екологічних програм, ініціюванні введення надзвичайного стану та встановленні зон надзвичайних екологічних ситуацій в республіці або в окремих її місцевостях, забезпечує систематичне та оперативне інформування населення, підприємств, установ та організацій про стан навколишнього природного середовища.
Місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян (в тому числі і права на екологічну інформацію) (ст. 119 Конституції України). Ці органи забезпечують інформування населення про стан довкілля та захворюваності населення. Відповідні повноваження делеговані головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад[27], а саме: ведення державного земельного кадастру, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (в тому числі і законодавства про екологічну інформацію).
Важлива роль у координації діяльності органів центральної державної виконавчої влади належить Постійній урядовій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій[14], а також Національній раді з питань безпечної життєдіяльності населення [28]. Основними завданнями цих органів у галузі екологічного інформування є оперативне вирішення питань, пов'язаних з реалізацією прав громадян України на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха, охорони життя на виробництві, оперативне інформування про попередження надзвичайних ситуацій, про результати ліквідації цих явищ і подій. Прикладом таких дій комісій є їх участь в ліквідації аварій, повеней, зсувів тощо.
2.1.2. Органи спеціальної компетенції в галузі забезпечення права на еко-логічну інформацію
Саме на ці органи покладається основне навантаження щодо організації виконання зобов'язань держави по забезпеченню практичного здійснення громадянами своїх прав і свобод.
Такі органи доцільно поділити на: 1) органи надвідомчого управління і контролю; 2) органи спеціального поресурсового управління; 3) органи спеціального функціонального управління; 4) органи спеціального галузевого управління.
Надвідомчий характер відповідних органів залежить від тих особливих повноважень, якими наділені такі органи, зокрема щодо здійснення комплексного управління у відповідній галузі, координації у цій сфері діяльності інших міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до правового становища та функціональних повноважень, визначених Законами України та положеннями про них, органами спеціального надвідомчого управління доцільно визначити: - Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України[33] та Міністерство охорони здоров'я України[12].
Так, Мінекобезпеки України, його органи на місцях покликані забезпечувати заінтересовані державні та громадські органи, підприємства, установи, організації та громадян інформацією про стан навколишнього природного середовища, випадки і причини його екстремального забруднення, рекомендаціями щодо заходів, спрямованих на зменшення його негативного впливу на природні об'єкти і здоров'я населення, про наслідки і результати цих явищ, екологічні прогнози, про притягнення винних до відповідальності (ст. 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Виконання міністерством такого функціонального обов'язку обумовлене додержанням міжнародного принципу, згідно з яким обов'язок надавати екологічну інформацію має покладатися на органи, на які покладена державна відповідальність за охорону навколишнього середовища (п. З розділу І "Доступ до екологічної інформації" проекту Конвенції ООН по забезпеченню доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень в галузі охорони навколишнього середовища[41]). З цієї точки зору доцільно підтримати визначення такої функції як екологічне інформаційне забезпечення, що безпосередньо вказує на гарантуючий характер її здійснення [44, с. 148].
На місцевому рівні всі зазначені повноваження здійснюють Державні Управління екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі Мінекобезпеки України.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, доцільно зробити висновок, що Мінекобезпеки України, його органи на місцях проводять відповідну діяльність, завдяки якій збирається, обробляється, аналізується та узагальнюється екологічно значима інформація. Формами такої діяльності в основному виступають: повідомлення в засобах масової інформації, виступи керівників міністерства у пресі, підготовка та видавництво інформаційних бюлетенів, довідників, збірників, в тому числі Національної доповіді про стан довкілля в державі за рік.
Міністерство охорони здоров'я відповідно до покладених на нього повноважень зобов'язане