званих формально-матеріальних складах злочину. Про ці склади злочину вже говорилося.
У матеріальних складах злочину моментом закінчення злочину вважається наявність передбачених законом наслідків. Наприклад, вбивство вважається закінченим злочином з моменту настання смерті потерпілого. Отже, завершальна стадія (закінчений злочин) вчинення злочину з матеріальним складом пов'язується з настанням шкідливих наслідків.
Розмежовуючи замах і закінчений злочин, необхідно враховувати: а) конструкцію складу злочину, яка впливає на момент його закінчення; б) зміст умислу винної особи.
Притаманна замаху з об’єктивної сторони незавершеність посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК. У разі вчинення замаху на злочин з матеріальним складом ознакою об’єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення злочину з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об’єктивну сторону.
У замаху відсутня характерна для закінченого злочину єдність задуманого та реально вчиненого винною особою. Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.
Характерна для замаху незавершеність об’єктивної сторони злочину є вимушеною. Особа не доводить злочин до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, які зашкодили закінчити злочин всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь злочину, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання злочинця тощо). Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення злочину до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (наприклад, вживання значних дрз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).
Однією з причин недоведення злочину до кінця є фактична помилка — ситуації, коли особа помиляється стосовно об’єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння.
Щодо відмінності готування до злочину від замаху на злочин, то слід зазначити, що готування — початкова стадія умисного злочину, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КК визначається як підшукування або пристосування засобів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину. Замах – це, як вже зазначалось друга стадія, яка настає після готування.
Готування до злочину карається за наявності певних умов, а саме: 1) підготовчі дії мають бути спрямовані на створення умов для вчинення конкретного злочину, а не для «злочину взагалі» і не «на всякий випадок». 2) дії, пов'язані з готуванням до злочину мають бути вчинені до початку дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину; 3) дії, які утворюють готування до злочину належать до об'єктивної сторони складу закінченого злочину; 4) готування до злочину вчиняється лише з прямим умислом. Особа свідомо створює умови для вчинення конкретного злочину і бажає використати створені нею умови для наступної стадії вчинення нею злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КК об'єктивна сторона готування до злочину може бути виявлена у формі: 1) підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 3) інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину мені же здійснюватися будь-яким способом. Це купівля, обмін або І викрадення засобів чи знарядь для вчинення злочину; використання предметів побуту, підготовка транспортних засобів, і добування спеціальних предметів (маски, бронежилета), підробка документів тощо.
Пристосування засобів для вчинення злочину може бути пов'язано з їх технічним удосконаленням (наприклад, перетворення мисливської рушниці на обріз) або їх виготовленням (наприклад, виготовлення фінського ножа для вчинення розбійного нападу, кліше для виготовлення фіктивних грошових знаків).
Під іншим умисним створенням умов для вчинення злочину розуміють будь-які дії, що полегшують можливість виконання наступних дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину. Це підшукування співучасників злочину шляхом їх вербування, запрошення, набору, замовлення виконавця (виконавців). Це може бути і змова двох або більше осіб на вчинення одного чи кількох злочинів, завчасне усунення перешкод і можливих труднощів, які можуть завадити вчиненню злочину (відключення сигналізації, телефонного зв'язку або освітлення, підкуп охоронника об'єкта). Створення умов для вчинення злочину може виявитися у збиранні необхідних відомостей про зручний час для вчинення злочину, в обстеженні місця здійснення обумовленого злочину, перебування злочинця у засаді, з якої можна вчинити «успішний» напад на свою жертву, тощо Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. К., Юрінком Інтер, 2001р..
Отже, при готуванні до злочину може не бути посягання чи контакту з предметом вчинення злочину. При замаху ми безпосередньо стикаємось із контактною чи безконтактною взаємодією з об’єктом, на який чиниться посягання.
Для відмежування замаху на злочин від готування до нього потрібно з’ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об’єктивної сторони того чи іншого злочину. Залежно від характеру злочинного посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на злочин (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до злочину (наприклад, вбивства власника житла).
ВИСНОВКИ.
Отже, замах на злочин це специфічна стадія вчинення злочину у Кримінальному праві України. Вона одночасно характеризується важливістю і складністю. По-перше, встановлення наявності замаху має для для захисту особи, оскільки недоведеність дій