підпорядкованість або підлеглість особам, які є близькими родичами чи свояками. Законами України для деяких категорій державних службовців можуть встановлюватися й інші обмеження пов’язані з прийняттям на державну службу.[1;116]
Спеціальні обмеження у відношенні до державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції передбачені в Законі України “Про державну службу”.[10;6] Вони не мають права сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним чи юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а також одержанні субсидій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг чи інших переваг; займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників чи підставних осіб, бути повіреними третіх осіб у справах державного органу, в якому вони працюють, а також виконувати роботи на умовах сумісництва (окрім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики); входити самостійно, через представника чи підставних осіб до склад правління або інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств та організацій, союзів, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність; відмовляти юридичним та фізичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію та вчиняти інші дії.
Державні службовці не можуть брати участь у страйках і вчиняти дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Обмеження, пов’язані з проходженням служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Особи, які претендують на заняття посади в системі державної служби чи на виконання інші функцій держави, попереджуються про встановлені у відношенні до них обмеженнях.
Для зайняття посади державного службовця введено декларування доходів особи, яка претендує на посаду, а особам, що претендують на зайняття посад першої та другої категорії необхідно подати крім декларації щодо доходів, відомості про нерухоме цінне майно, вклади у банках і цінні папери, що належні їм та членам їх сімей.
Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, що припинив державну службу у зв’язку з відставкою, може здійснюватися керівником відповідного державного органу без конкурсного відбору. Стосовно порядку прийняття на державну службу на посади першої та другої категорій в Законі нічого не сказано
Громадяни України, які вперше зараховуються на службу приймають присягу, про що робиться запис у трудовій книжці.
При прийняття на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців, а зараховані на службу можуть проходити стажування терміном до двох місяців, з метою набуття практичного досвіду та перевірки ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця.[1;118]
Тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства про працю України. В тім, особливість праці цієї категорії робітників у ряді випадків потребує, щоб вони працювали у вихідні, святкові та неробочі дні. Для виконання невідкладної або непередбаченої роботи державні службовці за розпорядженням керівника органу повинні з’явитися на службу. робота в такі дні компенсується відповідно до чинного трудового законодавства. За рішенням керівника відповідного органу державні службовці можуть бути відкликані зі щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
Процес організації державної служби пов’язаний зі встановленням правового статусу конкретної посади, способів заміщення посад на державній службі та умов вступу на неї, а також підготовкою, добором і розстановкою кадрів державних службовців, зарахуванням їх на посади.
При практичному здійсненні державної служби відповідні відносини складаються як у процесі діяльності державного службовця у межах державного органу чи його апарату, де він займає посаду, так і за їх межами.
Встановлення категорій посад рангів державних службовців має велике значення ефективності державної служби, стабільності кадрів, оскільки дає змогу вирішувати багато питань пов’язаних з підготовкою. добором, розстановкою кадрів, їх перепідготовкою, підвищення кваліфікації, просування по службі, а також оплатою праці та пенсійним забезпеченням. В нинішній час практично у всіх країнах Європи, а також Канаді, США та деяких інших у законодавчому порядку встановлюється категорії посад і рангів.
В Україні в основу класифікації посад державних службовців і рангів, які їм присвоюються, укладені зовсім інші критерії. Це пояснюється рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Схема категорій посад державних службовців та їх рангів, закріплена у статті 25 Закону України “Про державну службу”, не може бути визнаною універсальною, оскільки навряд чи можливо її використання у разі класифікації посад державних службовців, що працюють у державних навчальних, медичних закладах, міліції, армії, на державних підприємствах.[1;120]
Нову схему потрібно прийняти в загальних рисах, закріпити в Основах законодавства про державну службу в Україні, а потім конкретизувати у законах, що регулюють окремі види державної діяльності. Слід відмітити, що нині практично в органах внутрішніх справ, армії, Службі безпеки, прокуратурі у нас діє схема де, виділяються чотири категорії посад - найвищий особовий склад, вищий, середній і молодший.
Для ефективності та стабільності державної служби підвищення професійного рівня працівників і підготовки їх на керівні посади, важливе значення має формування кадрового резерву, який відповідно до статті 28 Закону “Про державну службу” формується із спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, випускників навчальних закладів відповідного профілю, через підвищення кваліфікації, стажування. Порядок формування й організація роботи з кадровим резервом регулюється Положенням про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ і організацій, яке затверджено Кабінетом Міністрів України.
Кадровий резерв формується міністерством, іншим центральним