Професійне навчання державних службовців доцільно вести переважно в державних закладах освіти, здатних забезпечити підготовку фахівців відповідного профілю.

У майбутньому ж до навчання державних службовців широко має бути залучена на конкурсній основі й мережа недержавних навчальних закладів, яка в умовах ринкових відносин пропонуватиме різноманітні освітні послуги.

2.2. Професійно-кваліфікаційні характеристики державних службовців

Подальший процес державотворення в Україні неможливий без постійного пошуку нових підходів у роботі з державними службовцями, як одного із найважливіших факторів підвищення ефективності управління державою і суспільством, прискорення на цій основі політичних та економічних реформ. Орієнтиром у створенні власного кадрового потенціалу, формуванні національної еліти України, становленні прогресивної та професійної державної служби повинні служити професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців.

Радикальні зміни суспільних відносин в Україні, на розбудову правової держави, реформаторські процеси по створенню соціально-орієнтованої ринкової економіки неможливі без суттєвого покращення всієї системи державної служби.

Кризові умови сьогодення та адміністративна реформа в майбутньому викликають нагальну потребу у впровадженні передових управлінських технологій, поширенні демократичних засад у системі державного управління.

Як свідчить світовий досвід, підвищенню ефективності діяльності всієї системи державної служби в значній мірі сприяє розробка на нових концептуальних засадах та прийняття кодексів честі, кодексів етики, типових правил поведінки різних категорій державних службовців, спеціальних законів, відповідних нормативних актів, що регулюватимуть професійну діяльність і характер поведінки державних службовців.

Сьогодні не менш важливою справою є формування та впровадження в практику державної служби професійно-кваліфікаційних характеристик. У ст.11 Закону України “Про державну службу” є посилання на “Типові кваліфікаційні характеристики”, на основі яких визначаються конкретні обов’язки та права державних службовців.[13;248]

В основу створення професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців покладена ідея формування шляхом набору складових частин загальної системи якостей професіоналізму, оптимальної моделі державного службовця на тій чи іншій посаді.

При розробці професійно-кваліфікаційних характеристик науковці керувалися “Проектом рекомендацій щодо формування професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців”, розробленим Головним управлінням державної служби при Кабінеті Міністрів України спільно з Міністерством праці.

Професійно-кваліфікаційна характеристика розглядається як нормативний документ, який виходячи з опису посади, виду функцій, встановлює положення посади в структурі органу державної влади, порядок прийняття, проходження і припинення служби, на основі правового статусу органу та його основних завдань відображає правовий статус державного службовця, в т.ч. права, повноваження, функціональні обов’язки, відповідальність і гарантії; визначає вимоги щодо кваліфікації, компетентності та професіоналізму (освіти, необхідність знань, вмінь, навичок), основних аспектів особистої культури.[7;34]

При складанні професійно-кваліфікаційних характеристик слід керуватися вимогами чинного законодавства та нормативно-правових актів, рекомендаціями, які викладені, дотримуватися визначень основних термінів і понять.

Правовою основою професійно-кваліфікаційних характеристик є: Конституція України, Закони України “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, законодавчі акти про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, по судочинство, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України щодо питань правового статусу державних службовців, Державний класифікатор професій ДК 003 - 95 тощо. [13;252]

Сформувати професійно-кваліфікаційну характеристику можна лише при наявності чіткого законодавчого визначення компетенції, основних завдань та повноважень певного органу державної влади.

Компетенція - це належне органу державної влади коло повноважень, межі його дій по здійсненню функцій держави і вирішенню завдань держави; це коло питань, передбачених нормативно-правовим актом, котрі органи державної влади правоздатний вирішувати; в компетенцію входять повноваження органу державної влади, його відповідальність, правові засоби, форми і методи реалізації прав і виконання обов’язків.

Закони України та інші нормативно-правові документи визначають основні завдання, права, обов’язки та повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування. На їх основі визначаються основні завдання, права, обов’язки та повноваження структурних підрозділів органів з подальшою декомпозицією до рівня посад. Це в свою чергу визначає вимоги щодо компетентності і професіоналізму державних службовців.

Компетентність - це певний рівень інтелектуального, психологічного та функціонального стану службовця, який відображає його знання, переконання, навички і вміння у конкретній сфері професійної діяльності та яка зумовлює у своїй єдності якісну визначеність професіонала. На основі компетенції робиться висновок про відповідальність службовця посаді або роботі, що ним виконується.[9;97]

На засадах цих положень і формуються професійно-кваліфікаційні характеристики державних службовців.

Професійно-кваліфікаційні вимоги до державних службовців, перш за все, визначаються загальними вимогами щодо кваліфікації даної особи.

Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов’язки визначеної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією.

Освітньо-кваліфікаційний рівень робіт, які виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання і практичного досвіду працівника, здатного виконувати відповідні завдання та обов’язки.

Кваліфікаційні вимоги до службовців, які заміщують ті чи інші посади державної служби, включають вимоги до :

- рівня їх освіти з урахуванням категорії та спеціалізації посади;

- стажу та досвіду практичної роботи за спеціальністю;

- рівня знань Конституції України, чинного законодавства, нормативно-правових актів відповідно до рівня функціональних обов’язків.

Кабінетом Міністрів України визначені загальні кваліфікаційні вимоги до державних службовців для посад певної категорії.

Процес реформування державного управління в цілому і роботи з кадрами зокрема складний і довготривалий. Це обумовлюється, насамперед. певною професійною і психологічною непідготовленістю державних службовців.[2;36]

Вирішенню цієї проблеми і повинно в певній мірі сприяти використання професійно-кваліфікаційних характеристик, що створює реальні правові, організаційні, економічні та соціальні умови для реалізації громадянами України конституційного права на державну службу.

Без цього нормативного документа неможливе функціонування системи добору кадрів і проведення на належному рівні їх атестації, формування дієвого кадрового резерву, вивчення здібностей державних службовців, які зараховані до цього резерву.

Професійно-кваліфікаційні характеристики повинні використовуватися на всіх етапах проходження державної служби