МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

НА ТЕМУ

„Державна служба в Україні – проблеми та основні напрямки її вдосконалення”

Зміст

Стр.

Вступ 3

Розділ І Поняття, особливості та принципи державної служби 6

Правове регулювання державної служби 18

Особливості та види державної служби 22

Розділ ІІ Управління державною службою 26

Розділ ІІІ Поняття та види державних службовців 33

3.1. Проходження державної служби 39

3.2. Удосконалення професійного навчання державних службовців 49

3.3. Відповідальність державних службовців 58

Розділ IV Проблеми реформування державної служби в Україні 63

4.1. Адміністративна реформа та її вплив на

удосконалення діяльності органів державної служби 63

4.2. Шляхи удосконалення діяльності органів виконавчої влади 80

Висновки 97

Список використаних джерел 100

Вступ

Державна служба – це механізм здійснення цілей та завдань держави. Реалізуючи свої функції, державна служба має стати таким інститутом, через який реалізується демократична сутність держави, підтримується нормальна життєдіяльність суспільства, а державний апарат слугує потребам суспільного розвитку.

Державна служба є важливим соціально-правовим явищем і може бути досліджена з різних точок зору: політичної, соціальної, організаційної, психологічної, етичної, соціологічної.

Актуальність даної роботи полягає в необхідності більш чіткого визначення понять „державна служба”, „державний службовець”, „проходження державної служби”, проведення класифікації державних службовців за рангами та професійно-кваліфікаційними характеристиками, а також визначення на основі проведеного аналізу особливих ознак державної служби та державного службовця, напрямків удосконалення законодавчого регулювання інституту проходження державної служби, окреслити основні напрямки розвитку та вдосконалення такого інституту як державна служба.

Метою даної роботи є визначення проблемних питань розвитку державної служби як інституту, його правового регулювання в Україні, а також подання напрямків можливого вирішення проблем реформування державної служби, а саме, висвітлення основних моментів проведення адміністративної реформи та шляхів удосконалення діяльності органів виконавчої влади.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють галузь державної служби, а об’єктом – суспільні відносини у сфері проходження державної служби.

Магістерське дослідження ґрунтується на опрацюванні наявного законодавчого матеріалу, праць провідних вчених теоретиків та практичних працівників в галузі адміністративного права України та близького зарубіжжя.

В теорії термін „інститут” включає в себе сукупність правових норм, які врегульовують однорідні суспільні відносини, пов’язані між собою в якості самостійної групи. Сучасний правовий інститут державної служби - це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають в процесі організації самої системи державної служби, статусу державних службовців, гарантій та процедури її реалізації, а також механізму проходження державної служби.

Державна служба має стати повсякденним каналом зв’язку держави та народу, їх взаємодії, а також виступати лідируючою силою суспільства. Подібний підхід здатний забезпечити тільки такий державний апарат і такий його персонал, який зможе обґрунтовано висувати зрозумілі для людей норми поведінки та праці, організовувати та регулювати соціальну активність громадян, домагатися змін і відстежувати їх соціальну ефективність. Державна служба має поєднувати конституційно-зафіксовані наміри та цілі держави, його структури, відношення та зв’язки з кадровим потенціалом держави, втілювати їх в суспільне життя.

Сучасний правовий інститут державної служби – це комплекс правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі організації самої державної служби, статусу державних службовців, гарантій і процедур його реалізації, а також механізму проходження державної служби.

Актуальність та мета магістерської роботи обумовили наступні завдання наукового пошуку:

визначити поняття, особливості та принципи державної служби, правове регулювання державної служби та її види;

охарактеризувати основні моменти управління державною службою;

дослідити різні підходи до розуміння поняття та видів державних службовців, окремо зупинитись на проблемних питаннях проходження державної служби, удосконалення професійного навчання державних службовців та відповідальності державних службовців;

окреслити проблеми реформування державної служби в Україні та подати шляхи їх вирішення на основі аналізу адміністративної реформа та її впливу на удосконалення діяльності органів державної служби, а також вказати на можливі шляхи удосконалення діяльності органів виконавчої влади.

Структурно магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що вміщують сім підрозділів, висновків та завершується списком використаних джерел.

Розділ І Поняття, особливості та принципи державної служби

Державна служба представляє собою інститут державної організації суспільства, метою якої є реалізація завдань і функцій держави.

Ст. 1 Закону «Про державну службу» дає визначення поняття державної служби. Під державною службою законодавець розуміє професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті, щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Можна виділити основні ознаки, які характерні для державної служби. Відмітимо такі особливості [33]:

1. Професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті;

2. Завданням її є: практичне виконання завдань і функцій держави;

3. Ця діяльність оплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Особи, які займають посади в державних органах та їх апараті є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

На даний момент в Україні зміцнюється єдина за своїми організаційними, нормативно-правовими, кадровими й інформаційними засадами державна служба. Державну службу слід розглядати як систему суспільних зв’язків і відносин, а не як суму службовців та установ.

Термін “державна служба” вперше було легалізовано чинним Законом України “Про державну службу” 1993 р. [33].

Сформульоване в згаданому Законі визначення державної служби, як засвідчила практика, не включає його неоднозначного тлумачення. Певною мірою це пояснюється тим, що для його визначення використано такі досить складні поняття, як “професійна діяльність”, посади в державних органах та їх апараті”, “виконання завдань і функцій держави”.

Державна служба - діяльність професійних державних службовців, які проходять службу в державних органах чи їх апаратах, щодо практичного здійснення завдань і функцій зазначених органів у сфері державного управління й регулювання