1. Конституційне право громадян на вільний розвиток своєї особистості, на освіту знаходить у трудовому праві конкретиза-цію, зокрема, у встановленні працівникам умов для підвищення їх кваліфікації з відривом від виробництва, що передбачає розви-ток та отримання нових знань та навиків за своєю професією. Це по суті є одна із форм навчання поряд з такими, як підготовка (здобуття освіти за певною професією), перепідготовка (здобуття освіти за іншою професією або новою спеціальністю, що вклю-чає і навчання новим професіям). Однією з форм підвищення кваліфікації працівників вважається проходження стажування.

Перебачені коментованою статтею гарантії встановлюються працівникам, які здійснюють підвищення кваліфікації з відри-вом від виробництва за наявності відповідно оформленого на-правлення.

Працівники, які поєднують роботу з навчанням, користують-ся правами, встановленими відповідним законодавством (див. коментар до глави XIV КЗпП України).

2. Протягом терміну проходження підвищення кваліфікації за працівниками зберігається місце роботи (посада). Це означає, що після закінчення такого навчання цим працівникам надаєть-ся попередня робота (посада). За їх згодою може також бути на-дана інша робота — рівноцінна або виша, з урахуванням кваліфі-кації. На період відсутності направленого на підвищення квалі-фікації працівника власник або уповноважений ним орган може приймати на роботу іншого працівника шляхом укладення стро-кового трудового договору.

3. Постановою Кабінету Міністрів України № 695 «Про гаран-тії і компенсації для працівників, які направляються на підви-щення кваліфікації, підготовку, перепідготовку, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28 червня 1997 р. для цих працівників встановлено ряд виплат у вигляді мінімальних державних гарантій, що можуть бути підвищені за рахунок кош-тів підприємств, установ, організацій. Серед них передбачено збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. Поряд з цим середня заробітна плата вчителів та інших працівників освіти, які направляються на курси і до інсти-тутів удосконалення вчителів, зберігається за кожним місцем роботи.

За місцем основної роботи працівника у розмірі, встановле-ному законодавством для службових відряджень, встановлюєть-ся оплата вартості проїзду до місця навчання і назад, виплата добових за кожний день перебування в дорозі та протягом пер-шого місяця навчання. Тим працівникам, хто одержує заробітну плату в розмірі менше шести неоподатковуваних мінімумів дохо-дів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків до-бових (у наступні місяці до закінчення терміну навчання).

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу, у разі відсутності якого підприємство, установа, організація, що направила на навчання, провадить відшкодуван-ня витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, у по-рядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

4. Відносини, що виникають при направленні працівників для підвищення кваліфікації за кордон, регулюються Положенням про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кор-дон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації, за-твердженим постановою Кабінету Міністрів України № 287 від 4 березня 1996 p., яким передбачаються певні відмінності поряд-ку забезпечення в залежності від того, за яких умов здійснюється направлення — на двосторонній (міждержавній) основі, за раху-нок сторони, яка приймає, або за рахунок сторони, яка направ-ляє. Направлення за кордон на навчання на двосторонній (між-державній) основі здійснюється відповідно до підписаних сторо-нами документів.

Основною умовою направлення працівників за кордон на навчання є відшкодування фінансових витрат стороною, яка прий-має, в тому числі міжнародними організаціями, що надають тех-нічну допомогу Україні, або безоплатна основа, з дотриманням вимог указів Президента України «Про службові відрядження за кордон посадових осіб органів виконавчої влади» № 357 від 28 серпня 1993 р., «Про затвердження Програми кадрового за-безпечення державної служби та Програми роботи з кадрами державних підприємств, установ, організацій» № 1035 від 10 листо-пада 1995 p., постанови Кабінету Міністрів України «Про затверд-ження Положення формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок між-народної технічної допомоги» № 901 від 10 листопада 1995 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про укладення угод про навчання, підвищення кваліфікації та стажування за кордо-ном державних службовців» № 83 від 16 лютого 1995 р.

5. За працівниками, направленими на навчання за кордон, зберігається місце роботи (посада).

У цих випадках працівникам гарантуються такі виплати:— 

середня заробітна плата, яка розраховується за два останніх календарних місяці до направлення за кордон з урахуванням ви-плат, передбачених Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 p.;— 

добові — при цьому кошти в іноземній валюті можуть бути виплачені працівникам, направленим за кордон на навчання, з дозволу керівника організації у розмірі, що визначається у відсот-ках до норм добових витрат на відрядження, встановлених у До-датку до постанови Кабінету Міністрів України № 663 «Про нор-ми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р. для даної зарубіжної країни (з дня перетину кордону України під час виїзду на навчання за кордон до дня його перетину під час повернення в Україну), зокрема: 80 відсотків — коли навчання за кордоном повністю здійснюєть-ся за рахунок сторони, яка направляє (без оплати житла); 40 від-сотків — коли навчання за кордоном здійснюється за рахунок сторони, яка направляє, а оплата житла — за рахунок сторони, яка приймає (без виплати стипендії); 30 відсотків — коли сторо-на, яка приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на нав-чання, житлом та одноразовим харчуванням (без виплати стипен-дії); 25 відсотків — коли сторона, яка приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, житлом та дворазовим хар-чуванням (без виплати