№ 479/92 від 18 вересня 1992 p. встановлено механізм захисту прав на інтелектуальну власність, передбачено заходи щодо до-тримання цивільно-правових інтересів авторів стосовно зазначе-них об'єктів, порядок користування відповідними правами щодо службового винаходу (корисної моделі тощо) роботодавцем та працівником—автором. Згідно з термінологією Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» службовий ви-нахід (корисна модель) — це винахід (корисна модель), створе-ний працівником.

Зокрема, п. З ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» зазначено обов'язок роботодавця у чотирьохмісячний термін від дати одержання від винахідника письмового повідомлення про створений ним винахід (корисну модель) укласти з винахідником договір щодо розміру та умови виплати йому винагороди і (або) іншої вигоди. Статтею 28 цього Закону передбачено також права власника патенту передавати право власності на підставі окремого договору, укладати ліцен-зійні договори. Аналогічні положення передбачені в Законі Украї-ни «Про охорону прав на промислові зразки». В зазначених уго-дах цивільно-правового характеру, а також у трудовому договорі за домовленістю сторін можуть визначатись відповідні правові гарантії для автора.

2. Коментованою статтею передбачається ряд гарантій безпо-середньо для працівників — авторів винаходів, корисних моде-лей, промислових зразків або раціоналізаторських пропозицій, які беруть участь у їх впровадженні. В залежності від обставин впровадження винаходів, корисних моделей, промислових зраз-ків або раціоналізаторських пропозицій встановлюється відповід-ний механізм забезпечення трудових прав автора. Якщо автор бере участь у впровадженні зазначених об'єктів інтелектуальної власності за місцем основної роботи (на умовах трудового дого-вору), він може повністю або частково бути звільненим від основ-ної виробничої функції. У цьому випадку за ним зберігається право на отримання виплати у розмірі середньомісячного заробіт-ку, який обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. за останні два календарні місяці. З коментованої статті випливає також право автора на збереження у цьому випадку його місця роботи (посади), а та кож всі передбачені трудовим законодавством, локальними акта-ми та трудовим договором права — на щорічну відпустку, збере-ження трудового стажу тощо.

3. Працівник може брати участь у впровадженні винаходів, корисних моделей, промислових зразків або раціоналізаторсь-ких пропозицій за місцем основної роботи у неробочий час. У цих випадках сторони визначають умови виконання такої робо-ти за взаємною домовленістю.

У випадку, коли для впровадження винаходів, корисних мо-делей, промислових зразків або раціоналізаторських пропозицій автор виїжджає до іншого населеного пункту, в залежності від строку, на який працівник виїжджає, йому можуть встановлюва-тися гарантії і компенсації, передбачені законодавством про служ-бові відрядження або переїзд на роботу в іншу місцевість.

Якщо при цьому власник (або уповноважений ним орган) як сторона трудового договору не змінюється, то всі виплати, інші гарантії подаються працівнику за постійним місцем роботи.

4. Частина друга коментованої статті встановлює також гаран-тії для працівника за умови впровадження винаходів, корисних моделей, промислових зразків або раціоналізаторських пропо-зицій, автором яких він є, на іншому підприємстві, в установі, організації. У цих випадках за працівником зберігається місце основної роботи (посада). Оплата роботи із проведення впровад-ження здійснюється у розмірі не нижчому середньомісячного заробітку, який встановлюється за погодженням сторін за міс-цем впровадження винаходів, корисних моделей, промислових зразків або раціоналізаторських пропозицій за укладеною між ними угодою (строковим трудовим договором або цивільно-пра-вовою угодою).

Якщо ж така робота виконується працівником за основним місцем роботи у неробочий час, умови її здійснення встановлю-ються за домовленістю сторін.

5. Збереження попередніх розцінок при впровадженні вина-ходів, корисних моделей, промислових зразків чи раціоналіза-торських пропозицій для працівників, які їх створили, передба-чено ст. 91 Кодексу законів про працю України.

6. З автором винаходів, корисних моделей, промислових зра-зків або раціоналізаторських пропозицій, який не перебуває у трудових відносинах, може укладатись строковий трудовий дого-вір на період їх впровадження. Умови такого договору визнача-ються нормативно-правовими актами, що регулюють трудову ді-яльність у відповідній сфері виробництва, на конкретній посаді, а також домовленістю сторін.

Стаття 127. Обмеження відрахувань із заробітної плати

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки

у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття

їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони

працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням)

власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної пла-ти; для повернення зайвих сум, виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверне-ного авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпоряджен-ня) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення забор-гованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо праців-ник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника під-приємству, установі, організації (стаття 136).

(Стаття 127із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 6237-ІОвід 24.01.83; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95)

1. Коментована