2. В цілому поняття відрахування із заробітної плати праців-ника охоплює за змістом три взаємопоєднаних процеси, що вклю-чають нарахування заробітної плати з визначенням розміру на-лежної до утримання суми, невиплату працівникові (утримання) розрахованої із заробітної плати суми і, далі, спрямування цих коштів підприємством, установою, організацією за встановленим у законодавстві призначенням. Проведення відрахувань із заро-бітної плати працівника можна розмежувати за категоріями осіб, у розпорядження яких ці кошти направляються: 1) державі (бюд-жет або державні цільові фонди); 2) іншим фізичним або юриди-чним особам, які не є стороною трудових відносин; 3) підприєм-ству, установі, організації за місцем роботи працівника.

3. До державного бюджету та відповідних державних цільових фондів із заробітної плати працівника підприємством, устано-вою, організацією самостійно провадяться відрахування податків та обов'язкових платежів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

По кожному податку та обов'язковому платежу відповідними нормативно-правовими актами визначені порядок відрахування (і перерахування), його розмір (ставка), база оподаткування, склад платників. Із заробітної плати працівника в обов'язковому по-рядку відраховується прибутковий податок з громадян та збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Сума зазначених відрахувань розраховується виходячи з повної суми нарахованої заробітної плати.

4. Прибутковий податок з громадян обчислюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутко вне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страху-вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата-ми, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. і «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового дер-жавного соціального страхування» від 11 січня 2001 р. наймані працівники зобов'язані сплачувати страхові внески у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробіт-ну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати (в тому числі і в натуральній формі), які підлягають обкладенню прибут-ковим податком з громадян.

9. 7 березня 2001 р. Кабінет Міністрів України прийняв по-станову «Про максимальну величину фактичних витрат на опла-ту праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (при-бутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заро-бітної плати (доходу), з яких справляються внески (збори) до соціальних фондів». Гранична сума заробітної плати (сукупного оподатковуваного доходу) для обчислення виплат до соціальних фондів згідно з цим нормативним актом встановлена у розмірі 1600 грн на місяць у розрахунку на кожну особу. Крім того, за підсумками року для кожної фізичної особи — платника внесків провадиться перерахунок страхових внесків згідно з порядком, що затверджується Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Міністерством фінансів України. Роз-мір максимальної величини, зокрема граничної суми заробітної плати, з якої справляються страхові внески до соціальних фон-дів, може переглядатись з 1 березня кожного року в міру зрос-тання середнього рівня заробітної плати у галузях економіки за рік у порівнянні з попереднім роком.

10. Законодавством встановлено окремий вид відрахувань до бюджету із заробітної плати осіб, які були засуджені до виправ-них робіт за вироком суду та яким за постановою суду були при-значені виправні роботи за адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 57 Кримінального кодексу України виправ-ні роботи без позбавлення волі можуть призначатися за вироком суду від шести місяців до двох років за місцем роботи засуджено-го. Розмір відрахувань в доход держави встановлює суд в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Відрахування розраховуються виходячи з усієї суми нарахова-ної заробітної плати за кожний відпрацьований місяць при її виплаті, включаючи прибутковий податок та обов'язкові платежі без урахування стягнень за вироком, а також незалежно від наяв-ності претензій до засудженого за виконавчими документами (ст. 98 Виправно-трудового кодексу України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 p.). З осіб, які працюють за сумісництвом, відрахування в розмірі, встановле-ному вироком, провадяться за кожним робочим місцем роботи. Такі відрахування не провадяться з пенсій і допомоги у порядку соціального страхування, виплат одноразового характеру і не пе-редбачених системою заробітної плати, компенсаційних виплат.

У разі скасування вироку суду із закриттям справи і у випад-ках винесення виправдувального вироку після скасування попе-реднього вироку в порядку нагляду особі, відносно якої справу закрито або винесено виправдувальний вирок, повертається сума проведених відрахувань у повному розмірі на підставі постанови

суду.

11. Дещо інший порядок встановлено щодо здійснення від-рахувань до бюджету із заробітної плати осіб, яким призначені виправні роботи за адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 31 Кодексу України про адміністративні правопорушення ви-правні роботи застосовуються на строк до двох місяців за міс-цем постійної роботи порушників з відрахуванням до 20 відсот-ків заробітку. При цьому обчислення суми відрахування здійс-нюється виходячи із належної до виплати заробітної плати працівника, що передбачено ч. 1 ст. 128 Кодексу законів про працю України.

Статтею 324 Кодексу України про адміністративні правопо-рушення обов'язок правильного і своєчасного провадження від-рахування в доход