10. Обсяг матеріальної відповідальності працівника за загаль-ним правилом визначається розміром завданої шкоди в межах середнього заробітку працівника. Зобов'язання повного відшко-дування завданої шкоди виникає у випадках, прямо зазначених КЗпП.

11. При застосуванні заходів матеріальної відповідальності у кожному конкретному випадку треба встановити: наявність пря 2. Формулювання «жінки, які мають дітей-інвалідів» вперше було включено до КЗпП Законом України від 20 березня 1991 р. Правило, встановлене зазначеною статтею, діє до досягнення діть-ми-інвалідами 16 років.

3. Відмова жінок, зазначених у ст. 177, від надурочної роботи або відрядження не є порушенням трудової дисципліни.

Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижу-ють норми виробітку, норми обслуговування або переводять їх на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона має бути звіль-неною від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможли-вості виконання попередньої роботи переводяться на іншу робо-ту із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток осіб, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одер-жували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

(Стаття 178 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4841-11 від ЗО. 10.87; Законами № 871-12 від 20.03.91, Ns 263/95-ВР від 05.07.95)

1. Необхідність зниження норм виробітку, норм обслугову-вання або переведення жінок на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, підтверд-жується висновком медичної установи. За вагітною жінкою збе-рігається середній заробіток за попередньою роботою. Норми ви-робітку, норми обслуговування знижуються з дня подання медич-ного висновку. Не завжди є можливість відразу з дня подання такого висновку перевести вагітну жінку на легшу роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів. У цих ви падках власник повинен до вирішення питання про переведення звільнити вагітну жінку від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

2. При переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу за ними зберігається середній заробіток за попередньою роботою, який обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, зат-вердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Жінкам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо про-тягом останніх двох календарних місяців жінка не працювала, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за по-передні два місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців жінка не відпрацювала жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої їй в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо заробіток жінок, що переведені на легшу роботу, є ви-щим, ніж той, який вони одержували до переведення, то їм ви-плачується фактичний заробіток.

3. Коментованою статтею передбачено переведення вагітних жінок відповідно до медичного висновку на роботу, яка є лег-шою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Що стосується жінок, які мають дітей віком до трьох років, то в разі неможливості виконання попередньої роботи вони переводяться на іншу роботу, яка не обов'язково є легшою. «Неможливість виконання попередньої роботи» може бути підтверджена не тільки медичним висновком. Цей факт підтверджується й умовами ви-робництва, відсутністю можливостей належного догляду за ди-тиною, її годування.

4. Слід мати на увазі, що за вагітними жінками, зайнятими на роботах, які входять до переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочену тривалість робочого часу, а також жінками, які мали ускладнення під час попередньої вагітності або пологів, на весь період обстеження в спеціалізованих медичних закладах у ранні строки вагітності (до 12 тижнів) зберігається се-редня заробітна плата за місцем основної роботи (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 15 жовтня 1991 р. «Про збе-реження середньої заробітної плати за вагітними жінками на пе-ріод обстеження в спеиіааізованих медичних закладах» // ЗП Ук-раїни. — 1991. — № 10. — Ст. — 104). Листок непрацездатності обстежуваним при цьому не видається, а за ними зберігається їх середній заробіток за місцем основної роботи на підставі довідки, виданої медичним закладом.

5. Правила коментованої статті застосовуються також у разі, коли жінки працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень чи з гнучким графіком роботи.

6. Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медич-ного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (ст. 9 Закону України «Про відпустки»).

Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами