Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збере-ження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, пе-редбачених законами України «Про загальний військовий обо-в'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги згідно з цими законами.

(Стаття 119 із змінами, внесеними згідно із Законами № 6/95-ВРвід 19.01.95, № 263/95-ВР від 05.07.95)

І. За правилом коментованої статті, якщо законодавством передбачена можливість виконання працівниками державних або громадських обов'язків у робочий час за основною роботою, вони мають право на збереження місця основної роботи та середнього заробітку. Збереження місця роботи (посади) означає, що пра-цівник продовжує перебувати у трудових відносинах з роботодав-цем як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, і може згідно з чинним законодавством виконувати державні або гро-мадські обов'язки в межах робочого часу, встановленого прави-лами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, в уста-нові, організації, звільняючись від виконання роботи за трудо-вим договором. Час здійснення цих обов'язків включається до загального трудового стажу.

2. Така гарантія, як збереження середнього заробітку, є по суті гарантійною виплатою, що передбачає забезпечення працівника грошовою сумою у середньому розмірі доходу, який би він отри-мав, виконуючи свої трудові обов'язки. Ці суми за певними озна-ками тісно пов'язані із поняттям заробітної плати — здійсню-ються із фонду оплати праці підприємства, установи, організації, де працює працівник (п. 2.25 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 323 від 11 грудня 1995 p.). їх розмір визначається з урахуван-ням змісту та обсягу роботи, яку працівник міг би виконати згід-но зі своєю трудовою функцією. Однак виплати у розмірі серед-нього заробітку за правовою природою не вважаються заробіт-ною платою, яка є винагородою за реально виконану роботу. Вони характеризуються як грошові суми, що їх виплачують пра-цівникам за час, коли вони не виконували трудових обов'язків з поважних причин, з метою попередження втрат у заробітній платі, що виникли не з їх вини. У спеціальних нормах може передбача-тись виплата середнього заробітку за рахунок коштів, що виділя-ються саме для виконання цих обов'язків за місцем їх здійснен

ня. У низці законодавчих актів такі виплати визначаються як оплата праці за виконання відповідних суспільно корисних обо-в'язків, розмір якої встановлюється у розмірі середньої заробіт-ної плати працівника за основним місцем роботи або не нижче цього розміру.

3. У сучасний період для визначення розміру середнього за-робітку за час виконання працівником державних та громадсь-ких обов'язків застосовуються правила, передбачені у Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок), затверд-женому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лю-того 1995 р. (із змінами). Його чинність поширюється на підпри-ємства, установи і організації усіх форм власності.

Передбачений цим Порядком механізм обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках виконання працівни-ками державних і громадських обов'язків у робочий час, виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивіль-неним працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування, службових відряджень, направлен-ня працівників на обстеження до медичних закладів, звільнення працівників-донорів від роботи, залучення працівників до вико-нання військових обов'язків тощо.

4. Період, за який обчислюється середня заробітна плата у випадках її збереження, становить два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Для тих працівників, які пропрацювали на підприємстві, установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьова-ний час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців пра-цівник не працював, середня заробітна плата обчислюється ви-ходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунки проводяться виходячи з установленої йому у трудо-вому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. У разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відряд-ною оплатою праці він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодав-ством або з інших поважних причин не працювали і за ними не

зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з роз-рахункового періоду.

5. Середня заробітна плата для кандидатів у народні депутати України, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, місь-ких голів, звільнених від основної роботи на період проведення виборчої кампанії, обчислюється за три місяці, що передували місяцю, в якому працівнику була надана відпустка без збережен-ня заробітної плати на цей термін, і виплачується із коштів, ви-ділених на проведення виборів (ст. 27 Закону України «Про ви-бори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р., ст. 33 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільсь-ких, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р., ст. 25 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес-публіки Крим» від 12 лютого