б) проходження працівниками підготовки до військової служби з відривом від виробництва — на час проходження підготовки (включаючи час проїзду в обидві сторони) в оборонно-спортив-них оздоровчих таборах, навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України зберігаються місце роботи, займана по-сада і середній заробіток, оплачуються витрати по найму житла на період навчання, вартість проїзду до місця навчання (зборів) і на-зад та середній заробіток на цей період (ст. 13 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);

в) проходження військовозобов'язаними навчальних зборів — на весь період зборів, включаючи час проїзду в обидві сторони,

зберігаються місце роботи, займана посада, середній заробіток (ст. 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і війсь-кову службу»), виплачуються добові ( п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечен-ня військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори» від 2 лю-того 1993 р.). У разі хвороби військовозобов'язаного під час збо-рів та після їх закінчення, місце роботи і посада також зберігається, а з дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується відповідна допомога по тимчасовій непрацездатності.

За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, зберігається право на виплати, перед-бачені законодавством про зайнятість, їм виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати (ст. 29 За-кону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);

г) виконання роботи із забезпечення військового обов'язку — зберігається середній заробіток, місце роботи, займана посада на час виконання повноважень членів комісій по приписці допри-зовників до призовних дільниць, призовних комісій, лікарських комісій при військових комісаріатах; лікарів і середнього медич-ного персоналу, технічних працівників та обслуговуючого пер-соналу, залучених до роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і при-зову громадян на військову службу або на збори, для медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправки при-званих на збірні пункти; при виїзді з місця постійного прожи-вання для виконання зазначених обов'язків цим громадянам від-шкодовуються витрати, пов'язані з виїздом в іншу місцевість та у зворотньому напрямку, наймом (піднаймем) житла, а також ви-трати на відрядження (ст. 43 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»).

Стаття 120. Гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість Працівники мають право на відшкодування витрат та одер-жання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'я-зано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню май-на; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, випла-чуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.

Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гаран-тій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місце-вість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлю-ються законодавством.

(Стаття 120 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2957-10 від ЗО, 12.81; Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)

1. Передбачені цією статтею гарантії для працівників при пе-реїзді їх для виконання трудової діяльності в іншу місцевість мають здебільшого компенсаційний характер, встановлюються у формі компенсаційних виплат. Ці суми виплачують працівникам з ме-тою відшкодування матеріальних витрат та витрат робочої сили (фізичних і розумових здібностей працівника) у зв'язку з вико-нанням ними трудових обов'язків. При переїзді на роботу в іншу місцевість працівникам мають виплачуватись суми відшкодуван-ня вартості проїзду працівника і членів його сім'ї, витрат по пе-ревезенню майна, добових за час перебування в дорозі.

Крім того, норма цієї статті зазначає такі гарантійні виплати, як одноразова допомога на самого працівника і на кожного чле-на сім'ї, який переїжджає, та заробітна плата за дні збору в доро-гу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оплату праці» Кодексом законів про пра-цю України передбачено мінімальні гарантії. Щодо забезпечен-ня додаткових гарантій сторони трудових правовідносин можуть домовитись самостійно. Усі виплати сум компенсації забезпечує те підприємство, установа або організація, до яких переводиться, направляється або до яких приймається працівник.

Загальні положення щодо видів компенсацій та механізму їх виплати містить постанова Кабінету Міністрів України № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу міс-цевість» від 2 березня 1998 р. У цьому нормативно-правовому акті зазначено, що під іншою місцевістю розуміється інший насе-лений пункт стосовно місця розташування підприємства (уста-нови, організації), в якому працював працівник до переведення. 2. Будь-яке переведення передбачає зміни у правовому стату-сі працівника, що здійснюються шляхом встановлення інших необхідних умов трудового договору. Переведення на роботу в іншу місцевість стосується випадків, коли змінюється місцезна-ходження роботи працівника у зв'язку із переміщенням підпри-ємства,