При вчиненні нотаріальних дій у своїй діяльності вони керуються Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, — законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, іншими нормативними актами.

Як і нотаріуси, посадові, службові особи, які посвідчують заповіти, зобов'язані додержувати таємниці вчинення нотаріальних дій.

Посадові, службові особи, вказані у ст. 1252 ЦК, посвідчують заповіти з дотриманням всіх правил, що встановлені для посвідчення заповітів нотаріальними органами. Але на відміну від звичайного порядку при посвідченні заповіту ще потребується обов'язкова присутність не менш як двох свідків з повною цивільною дієздатністю. На такому заповіті крім підпису заповідача має бути підпис свідків. До тексту заповіту вносяться відомості про їх особу.

Правила цієї статті передбачені для тих випадків, коли в силу об'єктивних обставин особа позбавлена можливості нотаріально посвідчити заповіт. Вказаний перелік осіб та випадків, при яких вони вправі посвідчувати заповіти, є вичерпним.

Оскільки заповіт складається в двох примірниках, то один з них, посвідчений службовою, посадовою особою, передається до нотаріальної контори за місцем проживання заповідача чи до державного нотаріального архіву.

Капітани морських суден зобов'язані передати один примірник посвідченого ними заповіту начальникові порту України або консулові України іноземному порту для наступної передачі його до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача. Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або воно не відоме, то заповіт передається до державного нотаріального архіву м. Києва.

Завідуючий нотаріальним архівом, куди надійшов примірник заповіту, перевіряє законність заповіту і в разі встановлення невідповідності його законові повідомляє про виявлені недоліки заповідача і посадову, службову особу, яка посвідчила заповіт. За бажанням заповідача такий заповіт переоформляється нотаріусом на загальних підставах або тими ж посадовими особами, які його посвідчили.

Список використаної літератури:

Цивільний кодекс України від 16 березня 2003 р. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Закон України „Про нотаріат” вiд 28 січня 1993 р. № 2951-XII // (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 39, ст.383)

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Мін’юсту України від 3 березня 2004 року № 20/5.

Наказ Мін’юсту “Про Спадковий реєстр” від 17.жовтня 2000 року № 51/5

Наказ Мін’юсту України “Про запровадження Спадкового реєстру та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України” від 7 квітня 2005 року № 33/5

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. Ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенка. - Одеса: Юридична література, 2003. – 1080 с.

Фурса С.Я., Фурса а Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: А.С.К., 2001. – 976 с.