При прийнятті на роботу працівник зобов'язаний пред'-явити трудову книжку. Без трудової книжки можливе прийняття на роботу лише за сумісництвом, а також до наймача — фізич-ної особи (слід враховувати, що сторони Генеральної угоди на 1999-2000 роки взяли на себе зобов'язання підготувати та внести зміни до нормативних актів, що регулюють порядок ведення трудових книжок, стосовно працівників, які уклали трудові до-говори з громадянами-роботодавцями). Працівник зобов'язаний при вступі на роботу пред'явити також паспорт. Документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов'язково по-дається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. У інших випадках подання цього документа не обов'язкове, але його подання може стати вагомим аргументом на користь доціль-ності прийняття такого працівника на роботу. У передбачених законодавством випадках працівник при прийнятті на роботу зобов'язаний подати також довідку про стан здоров'я та інші документи (наприклад, військовий квиток, як це передбачено п. 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприє-мствах, в установах і організаціях).

Згідно зі ст. 13 Закону "Про державну службу" особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця 3 — 7 кате-горії, має подавати за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, що претендує на зайняття посади державного службовця 1 та 2 категорії, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї неру-хоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери [8]. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про застосування статті 13 Закону "Про державну службу", вказані відомості подаються у вигляді декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України. Особа, яка претендує на зайнят-тя посади державного службовця, подає декларацію за місцем майбутньої служби разом з заявою про прийняття на роботу або про участь у конкурсі [16].

Слід також звернути увагу на те, що зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно до 15 квітня за по-передній звітний рік. Відомості, що містяться у деклараціях, є конфіденційними.

3. Форма і зміст контракту

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст. 24 КЗпП України). Тобто закон дозволяє укладати трудові договори й в усній формі. У певних випадках дотримання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітніми; при укладенні трудового договору з роботодавцем — фізичною особою; при укладенні трудового договору з особою, яка приймається для проходження альтернативної (невійськової) служби; при укладенні трудового договору про участь в оплачуваних громадських роботах.

У письмовій формі також укладається трудовий договір з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею (постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 779 "Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею" [15]. Типова форма трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, затверджена наказом Держкомсекретів України від 8 грудня 1994 р. № 44 [22]; "Про участь в оплачуваних громадських роботах" (Додаток 4 до Положення про порядок організації і проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578) [14]; з працівниками релігійних організацій (ст. 25 Закону "Про свободу совісті і релігійні організації").

Трудовий договір, що містить зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці, також укладається в письмовій формі.

Письмова форма передбачає детальний виклад обов'язків як працівника, так і роботодавця щодо забезпечення трудового договору. Сюди можуть включатися, крім умов, встановлених за угодою сторін, також умови, передбачені законодавством. Письмовий трудовий договір складається у двох примірниках і підписується сторонами. Він може бути завірений печаткою підприємства.

Письмову форму трудового договору не слід плутати з процедурою його оформлення. Ті обставини, що працівник пише заяву про прийняття на роботу, а власник видає наказ про прийняття на роботу, не означають письмової форми трудового договору. Це вже етапи оформлення укладеного трудового договору. Також потрібно відрізняти від письмової форми звичайного трудового договору контракт, який завжди укладається в письмовій формі. Контракт — особливий вид трудового договору й укладається за спеціальними правилами.

Потрібно зазначити, що письмова форма трудового договору в сучасних умовах економічної нестабільності є найбільш оптимальною. Особливо її значення збільшується зі зростанням договірного регулювання праці, з розширенням прав підприємств як у регулюванні власне трудових відносин, так і відносин щодо додаткового соціального забезпечення працівників. Корисним у цьому питанні є зарубіжний досвід. Так, за законодавством Великобританії роботодавець зобов'язаний не пізніше 13 тижнів від початку роботи надати працівникові письмовий текст трудового договору з вказівкою його сторін, дати початку дії договору, основних його умов. Переглянута Європейська соціальна