На практиці спостерігається тенденція підміни інституту трудового договору інститутом контракту. По суті контракт, як особлива форма строкового трудового договору, трансформувався в правовий інститут, що об'єднав елементи цивільного і господарського права, залишивши найманого працівника без захисту, гарантованого трудовим законодавством.

Орієнтація контракту тільки на його строковість викривила діючий порядок прийому на роботу за строковим трудовим договором, значно погіршила правове становище працівників, які, боячись втратити роботу, змушені погоджуватись на укладення строкових трудових договорів.

В більшості випадків на практиці контракти, як строкові трудові договори, укладаються для виконання постійної роботи, що є прихованою формою грубого порушення норм КЗпП України. Для роботодавців заміна договорів з невизначеним строком (безстрокових) на строкові ( з можливістю звільнення працівників з підстав, не передбачених законом) стала надійним засобом тримати працівників під страхом звільнення.

Зміст - необхідний елемент контракту. Саме поняття змісту включає в себе умови контракту, зазначаючи взаємні права і обов'язки працівника і роботодавця. В теорії і практиці виділяють дві групи умов: вироблені угодою сторін і визначені законодавством. Перша група в свою чергу ділиться на необхідні та додаткові.

Узагальнюючи різні точки зору, можна стверджувати, що перелік необхідних умов контракту є вичерпним. Я дотримуюсь позиції, що не варто розширювати коло необхідних умов до невизначеної величини. Необхідними умовами мають визнаватися такі: місце роботи, трудова функція, початок і закінчення роботи, оплата праці.

В той же час перелік факультативних умов трудового контракту, що застосовуються на практиці, неможливо викласти повністю. Об'єм додаткових умов обумовлюється в першу чергу специфічністю виконуваної роботи і фінансовими можливостями підприємства.

Часто ці положення стосуються соціально-побутових умов, додаткових пільг, винагород, компенсацій, не передбачених чинним законодавством. Вважаю важливим елементом контракту в умовах сучасного розвитку суспільства і економіки положення про підвищення кваліфікації працівника, оскільки воно дозволяє роботодавцю удосконалювати професіоналізм найманого ним колективу, підвищувати ефективність виробництва.

При цьому часто контракт використовується не як інструмент індивідуалізації трудових відносин, а як інструмент, що дозволяє роботодавцю вільно і необмежене розпоряджатися робочою силою, порушуючи гарантії права на працю, закріплені в ст. 43 Конституції України і законодавстві про працю.

Усунення зазначених негативних тенденцій в правовому регулюванні і порушенні трудових прав працівників можливе на основі посилення контролю і нагляду за дотриманням законодавства про працю з боку правоохоронних органів. Міністерства праці і соціальної політики, в тому числі їх структурних підрозділів у регіонах, притягнення до суворої відповідальності роботодавців, що ігнорують порядок застосування контрактної форми трудового договору.

Список нормативно-правових актів та використаної літератури

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

Кодекс законів про працю від 10.12.1971  № 322-VIII (Затверджується Законом N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375)

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131)

Кодекс торгового мореплавства від 23.05.1995  № 176/95-ВР (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349)

Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12.12.1991  № 1975-XII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 15, ст.188)

Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30)

Закон України "Про госпо-дарські товариства" від 19.09.1991  № 1576-XII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст.682)

Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993  № 3723-XII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 52, ст.490)

Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991  № 803-XII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.170)

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997  № 280/97-ВР (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 24, ст.170)

Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 45, ст.397)

Закон України "Про свободу совісті і релігійні організації" // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 25. — Ст. 283).

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 17. — Ст. 122

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578 "Про участь в оплачуваних громадських роботах" // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. — 1998. — № 7. — С. 15

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 779 "Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею" // ЗП України. — 1995. — № 2. — Ст. 30;

Постанова Кабінету Міністрів України "Про застосування статті 13 Закону "Про державну службу" 11.08.1995  № 641

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”

Постанова Кабінету Міністрів 19 березня 1994 р. № 170 "Про упорядкування застосування контрактної форми трудового договору"

Указ Президента України "Про внесення змін та доповнень до Указу Президента України від 29 листопада 1996 року № 1145"

Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприє-мствах,