Дана дефініція має, звичайно, достатньо умовний характер, але в той же час, на наш погляд, вона цілком може виступати в якості робочої для досліджень в даній сфері.

2. Конституційне обмеження прав і свобод у зарубіжних країнах

Наука конституційного права та відповідна практика конституційного судочинства з метою визначення конституційпості цих законних обмежень використовують принцип пропорційності.

Так, у Німеччині принцип пропорційності (Verhaeltnismaessigkeit) здебільшого використовується Конституційним Судом ФРН для визначення відповідності законів та інших правових актів держави конституційним правам і свободам та слугує суддівським критерієм визначення відповідності (пропорційності) обраних засобів, закріплених у правових актах держави, певній легітимній меті. Хоча цей принцип прямо і не закріплений в Основному Законі ФРН 1949 р., тобто він не є позитивною конституційною нормою, Конституційний Суд ФРН "вивів" його з кодифікації прусського права XVIII ст., коли Кодекс публічного права уповноважував адміністрацію застосовувати тільки необхідні засоби для забезпечення громадського порядку, спокою та безпеки. Державна влада може накладати тільки ті обов'язки, які є необхідними для досягнення суспільної мети. Термін "необхідні засоби" тут розуміється як "вимушені" засоби і з мінімальними обмеженнями з боку державної влади основних прав людини. Принцип пропорційності можна сформулювати таким чином: індивідуальний тягар може бути покладений на особу правовим актом держави тільки тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.

Вже у 1965 р. Конституційний Суд ФРН в одному з своїх рішень зазначив: "У Федеративній Республіці Німеччина принцип пропорційності є неписаним конституційним принципом. Він походить від принципу верховенства права і, в дійсності, природи основних прав, оскільки вони відбивають загальне право на свободу громадянина від держави і можуть бути обмеженими державними органами тільки у разі переслідування абсолютно необхідного публічного інтересу". Принцип пропорційності виступає як правова гарантія захисту основних прав людини. Оскільки він має конституційне значення, то відповідно є обов'язковим не тільки для виконавчої та судової, а й для законодавчої влади. Принцип пропорційності застосовується при вирішенні спорів між державними органами та особами стосовно порушень та обмежень їх прав і свобод.

У ФРН застосування принципу пропорційності при здійсненні конституційного судочинства складається з трьох елементів: 1) засоби, які обираються законодавцем у нормативному акті, повинні оптимально слугувати досягненню легітимної мети; 2) обрані засоби мають мінімально обмежувати гарантовані конституційні права і цінності; 3) зазначені у законі засоби повинні розумно й адекватно співвідноситися з переслідуваними цілями. Разом з тим у ч. З ст. 14 Основного Закону ФРН вказується на можливість застосування принципу пропорційності при визначенні обмежень на право власності: "Відчуження власності допускається тільки з метою загального блягп. Відшкодування визначається на підставі справедливого врахування інтересів суспільства та зацікавлених осіб".

Так, приймаючи рішення по справі щодо загальної заборони відеозйомок судового процесу, Конституційний Суд, ФРН зазначив, що така заборона може порушувати принцип пропорційності, оскільки обмеження на здійснення свободи передачі інформації у телевізійний ефір мають бути пропорційними меті, яку переслідує забороняюча норма права. Але заборона може бути особливо непропорційною, якщо вона стосується судовіх процесів відомих політиків, про що мусить бути поінформована громадськість. У цій справі, на думку Конституційного Суду ФРН, телевізійній компанії мають бути дозволені зйомки судового процесу, принаймні перед початком слухань, протягом перерв та після його закінчення [5].

Принцип пропорційності застосовується при здійсненні конституційного судочинства і в інших європейських країнах. Так, Конституційний Суд Португалії у своєму рішенні зазначає, що положення Кримінального та Дисциплінарного Кодексу торгового мореплавства, згідно з якими член команди пароплава карається як дезертир у разі його невчасного повернення на борт, порушують конституційні принципи справедливості та пропорційності, оскільки поширюються на всіх членів команди, а не тільки на тих, хто виконує обов'язки по безпосередньо му функціонуванню пароплава.

Згідно з позицією Конституційного Суду (Трибуналу) Польщі принцип пропорційності належить до. принципу справедливості та відповідає наступним стандартам: правові акти мають бути прийняті лише у разі необхідності захисту публічного інтересу; вони повинні бути максимально спрямовані на досягнення поставлених цілей; між цілями правових актів та додатковими обов'язками, що покладаються на громадян в результаті їх прийняття, повинен існувати баланс.

Серед конституцій республік колишнього СРСР Конституція РФ найбільш повно закріплює принцип пропорційності у ч. З ст. 55: "Права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені федеральним законом лише тією мірою, якою це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав та законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни та безпеки держави".

Конституційний Суд РФ у деяких своїх рішеннях розтлумачив значення цього принципу: будь-які обмеження можливі тільки на підставі закону в передбачуваних Конституцією цілях та лише у межах, необхідних для нормального функціонування демократичного суспільства [5]; законодавець, визначаючи засоби та способи захисту (державних інтересів), повинен використовувати лише ті з них, які у конкретній правозастосовній ситуації виключають можливість нерозмірного обмеження прав і свобод людини і громадянина [6]; держава, навіть маючи на меті запобігти випадкам зловживання правом, для того, щоб здійснення конституційних прав не порушувало права і свободи інших осіб, повинна використовувати не надмірні, а тільки необхідні та суворо зумовлені цілями заходу. Цей принцип відповідного обмеження прав і свобод, закріплений у ч. З ст. 55