контролю за дотриманням положень міжнародних зобов’язань України у сфері праці, законодавства про працю, охорону праці, колективних та індивідуальних трудових договорів;
і) максимальне використання при підготовці нового Кодексу досягнень науки трудового права [Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів, 1999. - 358 с. C. 192].
2. Основні положення проекту Трудового кодексу України
2.1. Співвідношення норм проекту Трудового кодексу та чинного законодавства України
Необхідність прийняття Трудового кодексу обумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею. Виникла величезна низка проблем різної визначеності, що повинні вирішуватись засобами трудового права. А законодавство про працю, яке в основі своїй представлене ще радянським Кодексом законів про працю, не завжди в змозі забезпечити належний рівень регулювання трудових відносин, що в кінцевому результаті негативно відбивається на рівні гарантій трудових прав працівників.
Розробники вважають, що основою метою та завданням трудового законодавства є досягнення оптимального поєднання інтересів усіх учасників трудових відносин, перш за все працівників та роботодавців [8, c.12].
Зазнав істотних змін комплекс суспільних відносин з участю профспілок. З’явились нові суб’єкти трудового права в особі організацій роботодавців. Стало необхідним послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародно-правових документів з питань праці, що є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу в зв’язку із здійсненням Україною зовнішньополітичного курсу в напрямку європейської інтеграції. За таких умов виникла необхідність у комплексному та взаємопов’язаному вирішенні проблем регулювання трудових відносин, спроба якого здійснена в проекті Трудового кодексу.
Проект підготовлений відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 01.04.2002 р. № 3791/2к до доручення Президента України від 29.03.2002 р. № 1-1/424, яким наголошено на необхідності здійснення реформування трудового законодавства.
Метою проекту є забезпечення правового регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин, дотримання державних гарантій трудових прав працюючих, створення належних умов захисту інтересів працівників і роботодавців у сфері організації виробничих відносин, а також можливостей для розвитку соціального партнерства всіх учасників трудових і пов’язаних з ними відносин.
В основу розробки Трудового кодексу покладено науково-теоретичне надбання, створене вітчизняною та зарубіжною юридичною наукою. Враховано вітчизняний і зарубіжний досвід правового регулювання трудових відносин, а також досвід застосування трудового законодавства. Весь текст проекту Трудового кодексу пронизаний ідеєю раціоналізації трудового законодавства, а також направлений на оптимальне збалансування захисної та виробничої функцій трудового права, за допомогою яких має забезпечуватись рівновага інтересів працівників і роботодавців. Це ж стосується інтересів професійних спілок і організацій роботодавців. Механізмом досягнення цього балансу стають нова і значно більш велика роль трудового договору, а також механізм консультацій і узгоджень у колективних відносинах. Проектом пропонуються варіанти вирішення численних проблем, у тому числі і тих, що не розв’язувались десятиріччями.
Положення проекту пов’язані з чинними законами, враховано зміст нового Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про охорону праці”, а також формулюються нові положення, що передбачають скасування відповідних законів чи їх окремих положень [12, с. 9].
Проблему співвідношення Трудового кодексу та інших законів про працю передбачається вирішити наступним чином. Закони України “Про відпустки” та “Про оплату праці” повинні втратити чинність, оскільки ці питання доцільно вирішити безпосередньо у Трудовому кодексі. Закон України “Про охорону праці” зберігає чинність, оскільки містить численні правила, що виходять за межі предмета Трудового кодексу. Закони України “Про колективні договори і угоди” і “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” зберігають чинність, оскільки цей нормативний матеріал поки що не готовий до кодифікації, що не повинне стримувати прийняття нового Трудового кодексу і вирішення у такий спосіб багатьох десятків інших актуальних проблем до того часу, коли буде підготовлена кодифікація колективного трудового права.
2.2. Структура проекту Трудового кодексу України
Проект Трудового кодексу складається із дев'яти книг (429 статей).
Книга перша “Загальні положення”. У цій книзі сформульовані такі нові суттєві положення:
1) у зв’язку з поширенням використання найманої праці в цивільно-правових формах, за якими не забезпечуються права та інтереси працівників, у статті 5 проекту відносини щодо виконання робіт фізичними особами кваліфікуються, за загальним правилом, як трудові, а коло винятків з цього правила встановлюється вкрай обмеженим. Цим під захист трудового законодавства повертаються сотні тисяч працівників, які сьогодні виконують роботу за цивільно-правовими договорами, і позбавлені навіть права на охорону праці;
2) значно більш чітко, ніж раніше, визначено сферу дії трудового законодавства (статті 7 – 11 проекту), в тому числі межі його поширення на відносини з участю іноземних працівників і роботодавців (статті 12-14 проекту);
3) включено положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) (стаття 2 проекту) і інших міжнародно-правових актів - Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (статті 3, 4, 26, 32 проекту);
4) з метою усунення порушень інтересів працівників при ліквідації юридичних осіб та створенні на їх базі нових юридичних осіб уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових відносинах;
5) з урахуванням статті 3 Конституції України та міжнародно-правових актів встановлено обов’язок роботодавця шанувати честь і гідність працівників (пункт 1 частини першої статті 33 проекту). Виконання цього обов’язку забезпечується обов’язком відшкодувати моральну шкоду (стаття 404 проекту);
6) У главі 5 цієї книги (статті 45-60 проекту) вперше систематизовані положення щодо відносин, що передують трудовим. Поряд з нормами, що містяться в