особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов’язується позбавити потерпілого життя, а замовник – вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру [3].
Дане визначення найбільш повно характеризує вказане суспільно небезпечне діяння, оскільки, на відміну від попередніх, в ньому вказано що таке вбивство може вчинятися не тільки у формі угоди, але і у формі наказу, розпорядження. Також вдало визначені дії замовника, тобто те, що вони можуть бути як матеріального, так і нематеріального характеру, що є важливим для кваліфікації вчинених дій.
Злочин, передбачений ст. 115 ККУ посягає на життя людини, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю [1]. Його підвищена суспільна небезпека полягає і в тому, що при цьому заподіюються наслідки у вигляді смерті, які мають необоротний характер і у зв’язку з цим шкода, заподіяна потерпілому від цього злочину не може бути відшкодована.
1.1. Об’єкт злочину
Отже, розглядаючи склад злочину перш за все слід враховувати об’єкт злочину, тобто охоронювані Кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують життя людини та можливість існування її в суспільстві (родовий об’єкт).
Безпосереднім об’єктом цього злочину є життя конкретної людини.
Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотній процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку [4].
Жертва вбивства на замовлення. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають керівники підприємств різних форм власності, банкіри, ділки тіньової економіки, політичні діячі, представники засобів масової інформації, лідери і члени злочинних угруповань, рідні, близькі тощо .
Аналіз кримінальних справ щодо віктимологічної поведінки потерпілих свідчить, що нерідко замовник вбивства і його жертва тісно пов’язані стосунками по спільному бізнесу, у виробничій діяльності, чи особистими взаєминами. Заслуговує на увагу фактор провокуючої поведінки жертви, а саме провокаційні дії з боку потерпілого такі як погроза, знущання, шантаж, вимагання насильницькими діями матеріальних й інших благ, з одного боку, та відверта демонстрація надприбутків, довіра малознайомим, нерозбірливі зв’язки і статеві стосунки – з іншого боку, які часто є факторами, які обумовлюють дії злочинця (замовника) в разі вчинення вбивства на замовлення [13, c. 267].
Переважна більшість замовних вбивств пов’язана так або інакше з комерційною діяльністю. Ініціюється, як правило, близькими зв’язками потерпілих. Звичайно їх смерть вигідна особам з тієї ж соціальної групи чи сфери бізнесу, до якої належав або з якою взаємодіяв сам потерпілий.
Майже всі потерпілі є чоловіками у віці від 24 до 60 років. Піком вбивств даного виду є їх вчинення щодо осіб вікової групи 30-45 років
Зростає кількість вбивств одиноких, психічно хворих і соціально запущених людей, зокрема тих, що продали або обміняли свої квартири.
Високий рівень латентності умисних злочинів, що вчинюються проти життя і здоров’я громадян, значною мірою впливає на результативність виявлення та розкриття, зокрема вбивств на замовлення.
1.2. Об’єктивна сторона
Об’єктивну сторону даного злочину ми можемо характеризувати у наступних формах:
діяння – яким є посягання на життя іншої особи;
наслідки, які виражаються у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;
причинний зв’язок між вище вказаними діянням та наслідками.
Якщо розглянути діяння, то воно може проявлятися як у формі дії, тобто активної поведінки злочинця, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів людини.
Необхідною умовою кваліфікації навмисного вбивства особи шляхом бездіяльності у відповідності до ст.115 є наявність у винного обов’язку турбуватися про потерпілого, а також можливості у нього не допустити настання його смерті. Наприклад, медичний працівник з метою позбавити смерті потерпілого не виконує покладені на нього професійні обов’язки щодо лікування хворого [15, с. 121-122].
Обов’язковим наслідком вбивства є настання фізіологічної смерті потерпілого.
Людина вважається померлою з моменту смерті її мозку.
Смерть мозку людини – це повне і незворотне припинення його функцій, які реєструються при серці, що працює, та примусовій вентиляції легенів [4].
Фізіологічна смерть відрізняється від клінічної смерті тим, що при клінічній смерті життєдіяльність організму зберігається протягом певного часу, близько 6-8 хвилин, і при належному наданні медичної допомоги людину, що знаходиться в такому стані, можна повернути до життя. Це пояснюється тим, що за такий проміжок часу не вмерли нервові клітини мозку внаслідок припинення постачання до них кисню при зупинці серця.
Третім обов’язковим елементом об’єктивної сторони є причинний зв’язок між діянням та наслідком, тобто смерть особи має бути закономірним результатом діяння винного, а не діянь третіх осіб, наслідком дії яких-небудь зовнішніх сил [10, c. 59].
Серед вбивств на замовлення можна виділити два основних різновиди:
вчинені на побутовому грунті;
вчинені у сфері бізнесу та організованої злочинності.
Злочини у першій групі до 1990р мали явну перевагу над вбивствами на замовлення, віднесеними до другої групи і складали приблизно 85%. Абсолютно точна кількість вбивств на замовлення, вчинених на побутовому грунті, невідома, оскільки у статистичному звітності вони окремо не відокремлювалися та мало чим відрізнялися від звичайних побутових вбивств способом вчинення, знаряддям, яке застосовувалось, ступенем тяжкості та методикою розслідування. Результативність їх розкриття, звичайно, була достатньо високою та складала в середньому не менше 70%.
Якщо побутові вбивства по найму відомі вже давно, то вбивства в сфері бізнесу, як легального, так і тіньового, можна вважати явищем відносно новим, яке почало розповсюджуватися здебільшого з початку 1990 року. Ці злочини являють особливу суспільну небезпечність, відрізняються крайнім цинізмом та жорстокістю, показовою демонстративністю, високим професіоналізмом їх організаторів та виконавців.
Із розвитком ринкових