настає за ст. 257 та п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності підстав - і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК [15, c. 280].
Висновки
Отже, згідно логіки норм кримінального законодавства України природу "вбивства на замовлення" можна розкрити, характеризуючи її як позбавлення особи потерпілого життя внаслідок угоди, укладеної між двома її сторонами. При цьому ініціатива щодо скоєння злочину, може виходити від будь-якої із сторін. Основними характеристиками вчинення такого злочину є:
предмет угоди – смерть одного чи декількох потерпілих;
сторони угоди – замовник, тобто особа, яка будучи зацікавленою в смерті потерпілого, замовляє його вбивство, і виконавець – особа, яка погоджується виконати замовлення;
основний зміст угоди – виконавець бере на себе обов’язок позбавити життя потерпілого, а замовник зобов’язуються вчинити відповідні дії на користь виконавця за вчинення умисного вбивства або утриматись від вчинення таких дій.
Для даного виду вбивства характерним є те, що його виконавець отримує чи бажає отримати відповідну матеріальну (чи нематеріальну) винагороду, чи позбавитись від якихось негативних обставин, не пов’язаних з позбавленням життя потерпілого, а за виконання замовлення, тобто опосередковано, через волю і дії замовника. Саме ця обставина принципово відрізняє вбивство на замовлення від інших вбивств, вчинених під впливом інших осіб.
П. 11 статті 115 КК України – це водночас необхідність, продиктована реаліями життя сучасного суспільства та проблема, що виникла перед органами досудового слідства та судом стосовно виявлення правової природи та змісту цієї відносно нової кваліфікуючої ознаки вбивства.
Список нормативно-правових актів та використаної літератури
Конституція України.— К.: Право, 1996.
Кримінальний кодекс України.— К.: Атіка, 2001.
Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини” №1 від 1.04.94.
Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку. Затверджена наказом МОЗ №226 від 25.09.2000.
Бородин С. В. Преступления против жизни / С.В. Бородин; Кол. авт. Институт государства и права РАН. – М.: Юрист, 1999 г. 356 с.
Бородулин А.И. Убийства по найму: Криминалистическая характеристика. Методика расследования. – М., 1997 – С.5-16.
Бояров В. І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань. К., 2000.
Горбачевський В.Я. Вбивства на замовлення: Кримінологічні ознаки. Науковий вісник УАВС 1998р. Ст. 32
Карташев В.А. Русское уголовное право. Часть Общая. Т.1 1992
Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. - К., 1996. - 144 с.
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки // Юридичний Вісник України. - 1995. - № 12.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посіб. Вид. 2-ге. – К.: Атака, 2002. – 640 с.
Криміналістика /під ред. В.Ю.Шепітька.– К., 2001.— 684 с.
Науково-практичний коментар до Кримiнального кодексу України / Вiдп. ред. С. С. Яценко. — К.: A.C.K., 2002. — 934 с.
Науково-практичний коментар до Кримiнального кодексу України вiд 5 квiтня 2001 року / За ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — 1104 с.
Науково-практичний коментар до Кримiнального кодексу України / Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К..: Форум, 2001., ч. Особлива, 942 с.
Пособие для следователя. Расследование преступлений повышенной общественной опасности. Под редакцией Селиванова Н.А., Дворкина А.И. М: 1998г.
Сташис В.В., Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана личности. - Харьков, 1978. - 220 с.