Трудова правосуб'єктність юридичних осіб виникає з моменту їх державної реєстрації. Трудова правосуб'єктність робото-давців — фізичних осіб виникає з досягнення повноліття. Тоб-то трудова правосуб'єктність працівників не збігається з трудо-вою правосуб'єктністю роботодавців — фізичних осіб.

Майнова самостійність роботодавця. Уклавши трудовий до-говір, роботодавець зобов'язаний виконувати певні майнові зо-бов'язання. До їх числа входять виплата заробітної плати на рівні, не нижчому від визначеного законом, а також сплата страхових внесків на соціальне страхування на випадок безробіття, нещас-ного випадку на виробництві та професійного захворювання, на пенсійне забезпечення та ін.

Здатність забезпечувати умови праці, необхідні для виконан-ня роботи, передбачені законодавством про працю, колектив-ним договором і угодою сторін. Роботодавець зобов'язаний за-безпечити безпечні і нешкідливі умови праці, а також всі гарантії, передбачені трудовим законодавством.

Всі роботодавці як володільці трудової правосуб'єктності мо-жуть бути поділені на такі види: роботодавці — юридичні осо-би і відокремлені підрозділи юридичних осіб; роботодавці — державні органи; роботодавці — фізичні особи.

Найчисленнішу групу становлять роботодавці — юридичні особи. До їх числа належать всі суб'єкти підприємницької діяль-ності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян. Слід звернути увагу, що у певних випадках трудова правосуб'єкт-ність підприємства не збігається з ознаками юридичної особи. Наприклад, філія підприємства, установи може не бути юридич-ною особою, але мати трудову правосуб'єктність, право прийма-ти і звільняти працівників, проте такі повноваження мають бути спеціально надані (делеговані) юридичною особою своїм відок-ремленим структурним підрозділам.

З моменту утворення юридичної особи саме вона виступає ро-ботодавцем, а не власник, який створив цю юридичну особу. П.Д. Пилипенко переконливо довів, що "власник підприємства (юридична особа), яке він створив і зареєстрував, виступатиме ро-ботодавцем безпосередньо тільки у випадку найняття керівни-ка підприємства. В інших випадках керівник підприємства, наймаючи працівників, діятиме не від Імені власника підприємства, а від імені юридичної особи, яку він представляє як уповнова-жений орган".

Юридична особа здійснює свою трудову правоздатність через свої органи — директора, керуючого, правління тощо. Такі орга-ни укладають трудові договори не від себе особисто, а від імені юридичної особи, яку вони представляють.

Найширше серед роботодавців — юридичних осіб представлені юридичні особи — підприємці. При цьому форма власності для трудової правосуб'єктності не має значення. Роботодавчі влас-тивості щодо найму на роботу та використання праці є рівними незалежно від того, державна чи приватна юридична особа. Особ-ливості стосуються лише органів, наділених правом від імені юридичної особи здійснювати найняття працівників, ці особли-вості визначаються статутом цієї юридичної особи. Уповноваже-ним власником на управління особою виступає керівник підпри-ємства, який наймається (призначається) власником або обираєть-ся власниками майна. При найнятті (призначенні, обранні) влас-ником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки і відповідаль-ність керівника підприємства перед власником та трудовим ко-лективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (до-говором, угодою) та законодавством України. Керівник підпри-ємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління цього підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

Керівник підприємства відіграє головну роль у складі адміні-страції як суб'єкта трудового права на державних і комуналь-них підприємствах. Адміністрація є уповноваженим власником органом і являє собою коло посадових осіб, наділених владно-розпорядними повноваженнями, які здійснюють оперативне управління процесом праці на підприємстві. Термін "адмініст-рація" в законодавстві не закріплено. З ч. 4 ст. 16 Закону Украї-ни "Про підприємства в Україні" випливає, що до адміністрації, крім керівника підприємства, належать його заступники, керівники і фахівці підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майст-ри і старші майстри. Всі вони призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

У господарських товариствах право прийняття і звільнення належить виконавчим органам цих юридичних осіб (правлінню, дирекції).

Серед роботодавців — юридичних осіб значне місце посідають непідприємницькі юридичні особи — установи, заклади освіти, охорони здоров'я, громадські організації та їх об'єднання, соці-альні страхові фонди тощо.

Державні органи як роботодавці — це відповідні міністерства, державні комітети, відомства, прокуратура, суди та ін. Керівник такого органу укладає від його імені трудові договори. При цьо-му можуть вимагатися й додаткові до трудового договору юри-дичні факти, такі як попереднє обрання або призначення особи на посаду. Органи місцевого самоврядування також виступають роботодавцями. Більш детально ці питання розглядаються в темі "Трудовий договір".

Згідно зі статтею 21 КЗпП стороною трудового договору може виступати роботодавець — фізична особа. Це положення було передбачено Законом України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу Законів про працю України" від 5 липня 1995 р.. Серед роботодавців — фізичних осіб можна виділити дві групи: роботодавці, які використовують найманих працівників для влас-ного обслуговування та обслуговування членів своєї сім'ї; робото-давці, які використовують найману працю з метою отримання прибутку (підприємці, адвокати, приватні нотаріуси).

Роботодавці — фізичні особи зобов'язані вести трудові книж-ки на працівників, котрі працюють у них за трудовим догово-ром. Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 24 грудня 1999 р. внесено зміни до ст. 48 КЗпП. Згідно з ч.