Курсова робота на тему:
„Приводи і підстави до порушення кримінальної справи”
ПЛАН
Вступ...............................................................................................с. 3
1. Поняття приводів до порушення кримінальної справи..................................................................................................с. 4
2. Характеристика окремих приводів до порушення кримінальної справи.............................................................с. 10
2.1. Заяви і повідомлення про злочин як привід до порушення кримінальної справи...............................................................................с. 10
2.2. Явка з повинною як привід до порушення кримінальної справи........................................................................................................с. 15
2.3. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним...........................................................................................с. 20
2.4. Повідомлення, опубліковані в пресі............................................с. 21
2.5. Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.............................................................................с. 22
3. Підстави до порушення кримінальної справи..................с. 24
Висновки......................................................................................с. 26
Список нормативно-правових актів та використаної літератури....................................................................................с. 28
Вступ.
Відповідно до ст. 97 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор, суд може порушити кримінальну справу за наявності приводу та підстави. Оскільки підстава до порушення кримінальної справи з’ясовується вже в ході процесу, то отримання приводу, будучи початковим моментом процесу, передує встановленню такої підстави. Разом з тим, процесуальна діяльність щодо з’ясування підстав до порушення кримінальної справи завжди починається з перевірки та оцінки приводу, а нерідко цим і обмежується.
У зв’язку з цим з’ясування істинної процесуальної сутності приводів до порушення кримінальної справи складає не тільки теоретичний інтерес, але й набуває важливого практичного значення для правильного вирішення завдань початкової стадії кримінального судочинства і всього судочинства в цілому.
Вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи дано в ст. 94 КПК України. Ними визнаються:
заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
явка з повинною;
повідомлення, опубліковані в пресі;
безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Однак, враховуючи те, що закон не дає визначення поняттю “привід до порушення справи”, у науці кримінального процесу цей термін тлумачиться неоднозначно. У зв’язку з цим виникає необхідність на науковому рівні здійснити аналіз даного поняття дослідивши наукові роботи провідних вчених-процесуалістів, які займались розробкою даної проблеми.
1. Поняття приводів до порушення кримінальної справи.
Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені законом джерела первісних відомостей про злочин, які породжу-ють кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що містить-ся в них, по суті. Приводами до порушення кримінальної справи є джерела інформації, зазначені в cm. 94 КПК України.
1 У політичному плані такі масштаби діяльності органів кримінальної юстиції не можуть сприйматись позитивно. Вражають такі цифри. Якщо на 100 000 населення кількість ув'язнених осіб становить: у Словени — 40, в Італії — 50, в Норвегії та Фінляндії — 55, в Данії — 65, у Франції — 90, в Німеччині — 96, то в Україні — 415, що трохи менше ніж в одній з найкримінальніших країн (у США — 645). [16]. Це дає привід ще раз підкреслити, що розпочата декриміналізація має бути продовжена і здійснюватись стосовно злочинів невеликої тяжкості рішучіше.
Правильне процесуальне оформлення приводу до порушення кримінальної справи дає змогу уникнути помилок при розв'язанні питання про порушення справи.
Дотримання процесуальної форми отримання інформації про злочин дозволяє використовувати її в майбутньому як докази у справі.
Заяви громадян та повідомлення організацій. Заяви або повідом-лення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними та письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що при-йняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що зазначається в про-токолі.
Письмова заява має бути підписана особою, від якої вона подається.
Анонімні заяви не можуть бути приводом до порушення кримінальної справи. Вони лише є приводом для перевірки фактів, що в них містяться. Приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення ознак злочину самим органом, якому доручено перевірку.
Повідомлення про злочин можуть бути зроблені керівниками підприємств, установ та організацій, посадовими особами, а також представниками влади або громадськості, коли вони мають дані про вчинення злочину. Такі повідомлення мають бути зроблені в пись-мовій формі та підписані посадовою особою. До повідомлень мо-жуть бути додані документи, що підтверджують факт вчинення зло-чину, відомості про осіб, що його вчинили (наприклад, акт ревізії, виписка з історії хвороби тощо). Закон не містить будь-яких вимог щодо оформлення листів громадян, оскільки обмежувати ці види інформації процесуальними рамками неможливо та недоцільно.
З'явлення з повинною — це особиста, добровільна, зроблена з власної ініціативи заява особи про вчинений нею злочин органу дізнання або попереднього слідства, прокурору або суду.
При з'явленні з повинною складається протокол (ст. 96 КПК України), в якому докладно викладається зроблене повідомлення. При цьому встановлюється особа того, хто з'явився, з'ясовується причина з'явлення з повинною, виясняються дані про співучас-ників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини зло-чину. Докладне з'ясування обставин з'явлення з повинною необхідне тому, що з'явлення може бути спонукане не тільки каят-тям у вчиненому, а й намаганням приховати більш тяжкий злочин або взяти на себе чужу провину.
З'явлення з повинною є пом'якшуючою відповідальність обста-виною, а в деяких випадках і обставиною, яка в сукупності з іншими фактами може звільняти особу від кримінальної відповідальності чи покарання.
Тому своєчасне і правильне процесуальне оформлення з'явлення з повинною має суттєве процесуальне значення. Повідомлення, опубліковані в пресі. Повідомленнями, опублікованими у пресі, є статті, фейлетони, листи тощо, надруковані в багатотиражних газетах та журналах. (Сюди ж цілком доречно було