3. Підстави до порушення кримінальної справи.

З поняттям приводу до порушення кримінальної справи тісно пов’язане визначення підстав. В юридичній літературі існує думку про те, що привід – це джерело, з якого „черпається” підстава для порушення кримінальної справи [14, c. 20]

Якщо підстава – це той самий доказ, який міститься у приводі, то наявність приводу означає одночасно і наявність підстави. Однак, закон розрізняє ці поняття. Поняття „Підстава до порушення кримінальної справи” має два аспекти: кримінально-правовий і кримінально-процесуальний.

Підставою для порушення кримінальної справи в кримінально-правовому значенні необхідно вважати наявність ознак злочину в діянні, факті, про який стало відомо органу дізнання, слідчому, прокурору чи суду (судді). Справа порушується тільки щодо суспільно-небезпечного діяння, яке кримінальний закон визнає злочином. Тому вже в момент порушення кримінальної справи повинна бути дана попередня кваліфікація злочину, яка підлягає перевірці і уточненню при розслідуванні справи. За відсутності ознак злочину в діянні у порушенні справи відмовляється.

Підстава порушення кримінальної справи в процесуальному її значенні характеризується певними взаємозв'язаними моментами.

Перш за все вона відповідає на наступні питання:

а) чи існують насправді факти, які вказують на те, що можливо вчинено або готується злочин? В цьому відношенні підстава до порушення справи виступає як невідомі, факти, які підлягають доведенню для правильного вирішення питання про порушення справи (предмет доказування);

б) оскільки предмет доказування з'ясовується за допомогою доказів, то дане поняття відповідає і на інше питання: чи є докази, які встановлюють факти, що дозволяють припустити з певним ступенем вірогідності існування злочинного діяння? З цієї сторони підстава до порушення кримінальної справи виражає собою межі доказування в початковій стадії судочинства.

Якщо сукупність наявних доказів дає можливість зробити обґрунтоване припущення про злочинний факт, то таке припущення є правовою (процесуальною) передумовою для порушення кримінальної справи і провадження досудового слідства або у випадках, передбачених законом, для переходу справи в стадію передачі суду.

Висновки.

Проаналізувавши положення даної роботи можна прийти до таких висновків:

Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені законом джерела первісних відомостей про злочин, які породжу-ють кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що містить-ся в них, по суті.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство до приводів до порушення кримінальної справи відносить: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явку з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Приводи до порушення кримінальної справи істотно відрізняються від підстави. Ця відмінність полягає в наступному:

Якщо інформація, що міститься в приводі, є твердженням (або припущенням) особи, не уповноваженої вирішувати процесуальні питання, то підстава до порушення справи є оцінкою цієї інформації, яка здійснюється посадовою особою судово-слідчого органу в результаті аналізу наявних матеріалів.

Відомості, які наводяться в приводі, на відміну від тих, що є підставою для порушення справи, можуть бути або достатніми, або недостатніми для правильного вирішення питання про порушення справи.

Фактичні дані, що є в підставі, тягнуть за собою перш за все не порушення кримінальної справи, а виникнення стадії процесу, в якій вирішується це питання. Чи будуть вказані дані визнані підставою для порушення справи — з'ясується в кінці цієї стадії.

Коли відомості, які наводяться в приводі, породжують достатньо серйозне припущення про вчинення злочину, то ці відомості є підставою для порушення справи. Але це не означає, що в подібному випадку грань між мотивом і підставою стирається. Перш ніж стати підставою ці дані виконують особливу роль приводу.

Якщо ж відомості, що є в приводі, недостатні ані для порушення, ані для відмови у порушенні справи, то мотив є юридичною умовою, у зв'язку з якою компетентні органи отримують право ( на них покладається процесуальний обов’язок) витребувати додаткові матеріали.

Список нормативно-правових актів та використаної літератури.

Кримінально-процесуальний Кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 ( 1000-05 ) ВВР, 1961, N 2 ст. 15.

Кримінальний кодекс України від 21.04.2001 р.

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року N 2135-XII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 22, ст.303)

Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу нар-котичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловжи-ванню ними" від 15 лютого 1995 року N 62/95-ВР (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 10, ст.62).

Арсеньєв В.Д. Доказывание фектических обстоятельств дела в отдельных стадиях уголовного процесса. В кн..: Вопросы борьбы с преступностью по советскомузаконодательству. Иркутск, 1969.

Белозеров Ю. Н. Возбуждение уголовного дела. - М., 1976.

Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. Возбуждение уголовного дела. М., 1961.

Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. Предварительное следствие. М., 1965.

Зеленецкий B.C., Финько В.Д., Белецкий A.3. Прокурорский надзор за ис-полнением законов органами внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях. - М., 1988.

Кузнецов Н.П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела. -Воронеж, 1983.

Кукушкин Ю. Явка с повинной. – Человек и закон, 1972, № 1

Мосесян Г.С. Оценка доказательств в советском уголовном процессе. Харьков, 1965.

Николюк В.В., Калышцкий В.В., Шалимов В.Г. Истребование