Перелік закріплених у цій статті прав і обов'язків сторін не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші передбачені законом процесуальні права.

Сторони в цивільному процесі, маючи процесуальні права, зобов'язані добросовісно користуватися ними.

Що стосується доказування, де кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень (ст. 30 ЦПК).

У справі про стягнення коштів на утримання (аліментів) на відповідача покладається обов'язок з'явитися в суд, якщо суд визнає це необхідним (ст. 174 ЦПК).

Особа, що просить про виклик свідка, повинна вказати його прізвище, ім'я і по батькові, місце проживання й обставини, що він може підтвердити (ст. 43 ЦПК). Такий же обов'язок лежить на сторонах при заяві клопотання про сприяння у витребуванні від інших осіб письмових і речових доказів (ст.ст. 47, 53 ЦПК).

Спеціальні процесуальні обов'язки покладаються на сторони в зв'язку з необхідністю здійснення окремих процесуальних дій. Так, наприклад, закон встановив, що особа, яка подає клопотання суду про витребування письмового доводу від осіб, що беруть чи не беруть участь у справі, повинне позначити цей доказ, вказати причини, що перешкоджають самостійному їх одержанню, і підстави, по яких вона вважає, що доказ знаходиться в даної особи чи організації [15, с.274].

Згідно з правилами статті 73 ЦПК кошти, потрібні на оплату свідків і експертів, а також на проведення огляду на місці, вносить наперед сторона, яка порушила відповідне клопотання - це є її процесуальним обов'язком. Якщо виклик цих осіб або огляд на місці провадиться за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, необхідні для цього кошти вносяться обома сторонами порівну. Кошти вносяться на депозитний рахунок суду.

Закон передбачає, що перелічені в цій статті суми не вносяться стороною, звільненою від оплати судових витрат. [4]

Виплата сум, належних свідкам, експертам і перекладачам, як правило проводиться за рахунок сторін.

Суми, належні свідкам, експертам і перекладачам (ст.74), виплачуються судом після виконання ними своїх обов'язків, з депозитного рахунку, на який сторона (позивач) чи сторони вносять відповідні суми. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави. Якщо позов задоволене частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено. Судові витрати, понесені судом, стягуються з кожної сторони пропорційно до тієї частини позову, відносно якої рішення постановлено проти неї, і зараховуються в доход держави. Коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від судових витрат, то судові витрати стягуються з другої сторони у доход держави.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.

Сторони, зобов'язані також повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення ними суду про причини неявки питання про розгляд справи вирішується за правилами статей 172,173 ЦПК.

Вперше про адреси заінтересованих осіб суддя дізнається з позовної заяви (п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК), скарги або заяви по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справах окремого провадження. Коли сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не повідомляють суд про зміну своєї адреси після порушення справи, то повістки надсилаються на останню відому суду адресу і вважаються доставленими, навіть якщо адресат за цією адресою більше не проживає.

Виконання вказаного обов'язку пов'язане з викликом учасників процесу в судове засідання і спрямоване на своєчасний розгляд І вирішення справи.

Частина третя ст. 95 ЦПК вимагає, щоб сторони та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляли суд також про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення ними причин неявки суд може вважати, що вони не з'явились у судове засідання без поважних причин.

Вважається доцільним вказівку про обов'язок повідомляти суд про причини неявки, включити окремим пунктом у зміст судової повістки.

3.2. Процесуальні обов'язки позивача і відповідача.

В науці цивільного процесу існує розподіл процесуальних обов'язків сторін на процесуальні обов'язки позивача та відповідача. Така класифікація обов’язків має теоретичний а не нормативний характер. У переважній більшості процесуальні обов'язки, що закріплені у цивільно-процесуальному кодексі відноситься як до позивача так і до відповідача. Але існують обов'язки, що притаманні одній, або іншій стороні.

З'являтися за викликом суду в судове засідання. У разі неявки в судове засідання позивача без поважних причин за викликом суду суд залишає заяву без розгляду (ст.172), це зумовлюється тим, що позивач - особа що звертається до суду за захистом своїх прав, та безпосередньо зацікавлена в задоволенні своїх вимог.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 21.12.1990 (зі змінами і доповненнями) наголосив, що в разі первинної неявки однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними,