Судове слідство, як кримінальний процес.

ПЛАН

Вступ...............................................................................................с. 3

Поняття судового слідства як стадії кримінального процесу.....................................................................................с. 4

Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому зсіданні, та порядку їх дослідження.................с. 7

Особливості допиту на судовому слідстві....................с. 10

Особливості допиту підсудного...............................................с. 10

Допит свідка............................................................................с. 11

Допит потерпілого..................................................................с. 16

Особливості проведення інших судових дій на стадії судового слідства.................................................................с. 19

Висновки....................................................................................с. 26

Список нормативно-правових актів та використаної літератури..................................................................................с. 27

Вступ.

Судове слідство – невід’ємна складова частина стадії судового розгляду. Її особливості визначаються завданнями, що повинні бути вирішені на даному етапі боротьби зі злочинами. На нашу думку, для того, щоб зрозуміти сутність даної стадії судового розгляду необхідно відмежувати її з схожими до неї стадіями кримінального процесу. Такою стадією є, звичайно, досудове слідство. Незважаючи на їх подібність, між ними є суттєві відмінності.

Щодо судового слідства, то відповідальним за ефективність та законність його проведення відповідає головуючий у судовому засіданні. На відміну від нього відповідальність за провадження досудового слідства покладається на слідчого.

Специфікою судового слідства є також і те, що на цій стадії відсутнє поняття таємниці. На відміну від досудового слідства, де є поняття таємниці слідства, можуть використовуватись негласні оперативно-розшукові дії для отримання важливої інформації, стадія судового слідства – найбільш гласна. Кожна дія, яка вчиняється, відображається у протоколі судового засідання та може фіксуватись за допомогою звуко-, відеозйомки.

Специфікою судового слідства є особливість проведення окремих судових дій, таких як допит окремих категорій осіб, призначення та проведення експертизи.

Вищезазначене обумовлює необхідність не тільки детального законодавчого закріплення порядку здійснення, але й наукового обґрунтування пропозицій щодо удосконалення певних положень судового слідства як стадії доказування під час судового розгляду кримінальних справ.

Основні завдання даної роботи, – аналізуючи чинне кримінально-процесуальне законодавство та наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних процесуалістів, визначити поняття судового слідства, порядок дослідження доказів в судовому засіданні та дії, які для цього вживаються учасниками судового процесу.

1. Поняття судового слідства як стадії кримінального процесу.

Судове слідство — центральна частина судового розгляду, в якій суд та інші учасники процесу всебічно вивчають всі обставини скоєного злочину, досліджують докази, зібрані на попередньому слідстві, подані учасниками процесу або отримані судом самостійно, з метою встановлення об'єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону.

Встановлення об'єктивної істини — органічна частина правосуддя. Об'єктивна істина — відповідність висновків суду про всі істотні і юридичне значимі обставини події злочину тому, що мало місце в дійсності. Істина встановлюється за допомогою доказів [12, c. 352].

При цьому висновки суду будуть відповідати істині, якщо в їхню основу покладено достовірні аргументи — докази. Суд повинен використовувати в доказуванні як докази тільки такі фактичні дані, що мають належність до справи, допустимість і достовірність. Належність означає здатність фактичних даних проясняти ті або інші обставини, що входять у предмет доказування.

Допустимість доказів означає їхню процесуальну і гносеологічну придатність до використання в обґрунтуванні висновків у справі. Допустимість доказу — це об'єктивний стан гносеологічних властивостей і процесуальної форми доказу, за якого:—

доказ отриманий уповноваженим на те суб'єктом;—

джерело фактичних даних відоме, перевірне і законом дозволене;—

фактичні дані отримано у встановленому законом порядку;—

фактичні дані і процес їхнього одержання закріплені в процесуальних документах і на інших процесуальних носіях інформації, належним чином засвідчені;—

сукупність зібраних доказів дозволяє визначити достовірність фактичних даних, що утворюють зміст доказу.

Достовірність доказів означає відповідність їх об'єктивним фактам, здатність давати правдиву інформацію по справі. Встановлення достовірності вимагає можливості перевірки, а перевірка — відомості джерела і способу одержання фактичних даних [22, c. 763-764].

Зміст судового слідства утворює діяльність по збиранню, дослідженню, перевірці й оцінюванню доказів.

Судове слідство — це діяльність по доказуванню, в якій неминуче присутні чотири елементи: предмет доказування, суб'єкт доказування, засоби доказування — докази і процес доказування. Всі ці елементи залишаються стабільними при здійсненні доказуванім на всіх стадіях кримінального процесу. Різниця щодо умов, у яких здійснюється доказування: на слідстві — при дотриманні таємниці слідства і конкретної процедури проведення слідчої дії; у суді — при умовах гласності, усності і безпосередності процесу, змагальності сторін і за активної участі в доказуванні потерпілого, підсудного, захисника й інших учасників процесу [21, c. 465].

Відповідно до вимог ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи й інші документи.

Здійснюючи дослідження і перевірку доказів, слід враховувати, що в доказуванні не буває дрібниць. Всі докази мають бути регельно перевірені.

Відомий юрист минулого П. С. Пороховщиков дає такі поради.

Насамперед з'ясуйте, що скоїлось: "Що, де, коли, хто, з якою метою та яким чином?".

Не задовольняйтесь готовими поясненнями фактів.

Відокремлюйте встановлені факти від тих, що викликають сумніви.

Шукайте внутрішній зв'язок подій, фактів, речей.

Шукайте суперечності в матеріалах справи. Нерідко пояснення фактів приховано в існуючих суперечностях.

Поставте себе в положення певного учасника процесу і подивіться на факти його очима.

Беріть до уваги те, чого дійсно не було і не могло бути [20, c. 115].

2. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому зсіданні, та порядку їх дослідження.

Вимога закону про забезпечення захисту прав і свобод людини, забезпечення правильного вирішення справи передбачає обов'язок сторони обвинувачення і захисту, а також суду перевірити всі можливі версії в справі, ретельно, скрупульозно досліджувати всі докази в справі, з'ясувати всі можливі джерела доказової інформації і вжити заходів до одержання достовірних фактичних даних, надати можливість усім учасникам процесу