галузі знань.
Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.
Судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби чи тимчасового розладу душевної діяльності.
На це можуть вказувати невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі [19, c. 165].
Судово-психіатрична експертиза в судовому засіданні має характер амбулаторного обстеження, якщо питання її проведення виникло під час судового слідства.
Призначення судово-психіатричної експертизи щодо свідка і потерпілого з поміщенням до медичного стаціонару допускається лише за їх згодою.
Одна з особливостей оцінки висновку експерта — необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається певний висновок.
Перевірка висновку експерта є практичною діяльністю зі встановлення належності до справи даних, які містяться у висновку, їх допустимості і достовірності. Перевірка й оцінка висновку експерта включає аналіз:
- дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;
- наявності чи відсутності обставин, які виключали б участь експерта у справі;
- компетентності експерта, чи не вийшов він за межі своїх повноважень;—
- достатності поданих експертові об'єктів дослідження;—
повноти відповідей на порушені питання;—
відповідності висновків експерта іншим фактичним даним;—
узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;—
обґрунтованості експертного висновку та його узгодженості з іншими матеріалами справи;—
відповідності висновку експерта поставленим питанням;—
повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;—
належності до справи, допустимості і достовірності висновку експерта як доказу.
- результаті оцінки висновку експерта суд може прийняти одне з таких рішень:
1) визнати висновок експерта доброякісним, повнім та обґрунтованим, таким, що має значення для справи, і включити його до інших джерел доказів та використовувати при доведенні обставин справи;
2) визнати неповним або недостатньо зрозумілим і, якщо при допиті експерта не було можливості усунути незрозумілість, призначити додаткову експертизу;
3) визнати висновок експерта суперечним матеріалам справи, необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та при необхідності призначити повторну експертизу або провести інші дії з метою перевірки результатів експертизи [127, c. 193].
Діючим засобом перевірки й оцінки висновку експерта є його допит у процесі судового слідства відповідно до ст. 201 КПК України, а також призначення повторної чи додаткової експертизи. При вирішенні питання про оплату праці експертів судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" та постанови Кабінету Міністрів України № 710 від липня 1996 р. "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" оплата здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на це з державних та місцевих бюджетів. Остаточний розрахунок провадиться за виконання замовлення на проведення експертизи [5].
Допит експерта в суді Предметом допиту експерта є роз'яснення або уточнення даного ним висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта допитують в усіх випадках, коли не потрібно проведення додаткового дослідження, тобто якщо відсутні підстави для призначення додаткової або повторної експертизи. Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції слідчого, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, на з'ясовування суперечностей між висновком експерта та іншими наявними в справі доказами, на виявлення причини різноманітних висновків експертів, якщо дослідження проводилось комісією експертів.
Допит експерта в суді порівняно з його допитом на попередньому слідстві має деякі особливості.
По-перше, у судовому засіданні роль експерта більш активна ніж на попередньому слідстві. Він бере участь у судовому слідстві, знайомиться з матеріалами справи, що належать до предмету експертизи, заявляє клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для давання висновку, за рішенням головуючого судового засідання може задавати запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, що мають значення для дачі висновку. Але участь експерта в дослідженні доказів завжди обжена предметом експертизи.
По-друге, на попередньому слідстві експерта допитує, як правило, один слідчий, у судовому засіданні — судді й учасники судового процесу. Питання експерту задаються в тій самій послідовності, що і підсудному, свідкам, тобто спочатку задають запитання суддя потім — обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, захисник і підсудний. Зважаючи на те, що експерта можуть допитувати декілька людей, можливий перехресний допит. Якщо експертиза провадилася декількома експертами, що дійшли єдиного висновку, допиту піддаються не всі, а один із них — на розсуд суду згідно попередньої домовленості експертів між собою. У випадку розбіжності між експертами кожний з них може бути підданий допиту для роз'яснення й уточнення зроблених ними висновків.
По-третє, при процесуальному оформленні показань експерта в суді окремий протокол, в якому вони були б записані (як це робиться на попередньому слідстві), не складається. Показання експерта заносяться до протоколу судового засідання нарівні з показаннями інших осіб, допитаних у судовому засіданні [8, c. 77-79].
Висновки.
Отже, аналіз викладеного у даній роботі матеріалу дозволяє зробити такі висновки:т
Зміст судового слідства утворює діяльність по збиранню, дослідженню, перевірці й оцінюванню доказів.
Судове слідство — це діяльність по доказуванню, в якій неминуче присутні чотири елементи: предмет доказування, суб'єкт доказування, засоби доказування — докази і процес доказування. Всі ці елементи залишаються стабільними