Курсова робота

на тему:

“Правовий статус безробітного”

ПЛАН

Вступ..................................................................................................с. 3

Поняття безробітного, його правовий статус........................с. 4

Порядок реєстрації безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю...................................................................................с. 10

2.1. Гарантії осіб, які згідно чинного законодавства визнані безробітними.................................................................................с. 10

Зняття з обліку громадян, зареєстрованих державною службою зайнятості як таких, що шукають роботу, і безробітних.................................................................................с. 23

Висновки..............................................................................................с. 31

Список нормативно правових актів та використаної літератури............................................................................................с. 32

Вступ.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні поряд з питаннями працевлаштування особливу стурбованість викликає проблема безробіття. Вона торкнулась майже всіх вікових категорій громадян незалежно від професій, спеціальностей. Актуальною є проблема зайнятості молодих спеціалістів та випускників професійних технічних училищ.

З метою створення та реалізації гарантій даних категорій осіб держава прийняла ряд нормативно-правових актів, спрямованих на визначення правового статусу безробітного в Україні.

Завдання даної наукової роботи – здійснити системний аналіз положень чинного законодавства, що характеризує правовий статус осіб, не зайнятих в жодній сфері суспільної діяльності.

У зв’язку з цим структуру даної роботи, на нашу думку, доцільно побудувати так:

Поняття безробітного, його правовий статус.

Порядок реєстрації безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю.

Гарантії осіб, які згідно чинного законодавства визнані безробітними.

Зняття з обліку громадян, зареєстрованих державною службою зайнятості як таких, що шукають роботу, і безробітних.

1. Поняття безробітного, його правовий статус.

Законом України "Про зайнятість населення" уперше був визначений правовий статус безробітного. Згідно зі ст. 2 Зако-ну безробітними визнаються працездатні громадяни праце-здатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають робо-ту, готові та здатні приступити до підходящої роботи [2].

Правовий статус безробітного включає основні (статутні) права і обов'язки та їх гарантії. Порядок призначення і ви-плати допомоги по безробіттю, його розмір і терміни ви-плати регулюються статтями 28 — 30 Закону України "Про зайнятість населення", Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації і ведення обліку громадян, що шукають робо-ту, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки і перепідготовки, затвердженим постановою Кабі-нету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578 [7].

Рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їхніми осо-бистими заявами з 8 дня після реєстрації в центрі зайня-тості за місцем проживання.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред’явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки.

У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтво про народження та довідка з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років [7].

У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці — військовий квиток.

Крім зазначених документів окремі категорії громадян під час реєстрації повинні пред’явити також такі документи:

а) громадяни, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання і через це потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, на яких поширюються гарантії, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”, — довідку медико-соціальної експертної комісії щодо професійної придатності;

б) випускники вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, яким відмовлено у прийнятті на роботу за місцем призначення, — направлення на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову в працевлаштуванні або довідку про самостійне працевлаштування, форми яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992 [8];

в) випускники професійно-технічних училищ — довідку про надання можливості самостійного працевлаштування. У разі відсутності такої довідки їм надаються протягом календарного року з дня закінчення навчання консультаційні послуги;

г) громадяни, звільнені з підприємств, установ і організацій у зв’язку з відселенням з території радіоактивного забруднення, у разі відсутності запису в трудовій книжці, — довідку про відселення або самостійне переселення, видану місцевою державною адміністрацією чи органом місцевого самоврядування;

д) громадяни, які втратили роботу в колективних сільськогосподарських підприємствах, у тому числі звільнені згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), — довідку про вихід із складу членів сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, видану цим підприємством, кооперативом, товариством [1];

е) особи, які отримують пенсію відповідно до законодавства України, — пенсійне посвідчення або посвідчення інваліда.

Працівники, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України), реєструються в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення.

Працівники, звільнені з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення, реєструються у