Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календар-них днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75% установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподат-ковуваного мінімуму доходів громадян.

Матеріальна допомога по безробіттю може призначатися з наступного дня після закінчення виплати допомоги по безробіттю. Умови і порядок виплати безробітним матері-альної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на утриманні безро-бітного, а також громадянам, у яких закінчився строк випла-ти допомоги по безробіттю, і допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утри-манні, визначаються Положенням про порядок подання ма-теріальної допомоги по безробіттю, затвердженим постано-вою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р.

Місцеві державні адміністрації за участю державної служ-би зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості насе-лення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організо-вують оплачувані громадські роботи на підприємствах кому-нальної власності й за договорами — на інших підприємствах.

Оплачувані громадські роботи — це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потре-бують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі.

Оплачувані громадські роботи організовуються з метою надання тимчасової роботи громадянам:

а) які втратили роботу і заробіток, у першу чергу безро-бітним, а також молоді у період до призову на військову службу, випускникам загальноосвітніх шкіл до направлення їх центром зайнятості на професійну підготовку, учням і сту-дентській молоді у вільний від навчання час;

б) які проходять перенавчання за направленням держав-ної служби зайнятості у вільний від навчання час;

в) зайнятим трудовою діяльністю, які виявили бажання працювати у вільний від основної роботи час;

г) предпенсійного віку, пенсіонерам, інвалідам. Участь в оплачуваних громадських роботах категоріям громадян, вказаним в пунктах "а" і "б", не вважається суміс-ництвом. Порядок організації і проведення оплачуваних гро-мадських робіт регулюється відповідним Положенням, за-твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р.

У трудову книжку безробітного працівники державної служби зайнятості вносять запис про час початку, припинення, відкладення і закінчення виплати допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Мінпраці, Мінюстиції, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. №58 [10].

Питання про масове вивільнення працівників, його кри-терії регулюється Положенням про організацію роботи по сприянню зайнятості населення в умовах масового вивіль-нення працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р.

Законодавством передбачені особливості працевлаштуван-ня окремих категорій громадян. Відносно працевлаштування інвалідів потрібно звернутися до Закону України від 21 бе-резня 1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Украї-ні" [6], Положення про робоче місце інваліда і про порядок пра-цевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. №314 [12]. Цими актами передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Міністерства праці та соціальної політики України, місцевими радами, громад-ськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних нави-чок відповідно до висновків МСЕК.

Працевлаштування випускників вищих навчальних закла-дів проводиться відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженого по-становою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. №992 [13], Положення про сприяння в працевлаштуванні випуск-ників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затвердженого наказом Мініс-терства освіти України від 23 березня 1994 р. №79 [14]. Праце-влаштування вивільнюваних працівників здійснюється відпо-відно до ст. 49-2 КЗпП. Встановлені також особливості пра-цевлаштування і деяких інших категорій громадян (осіб, звільнених з місць позбавлення волі, звільнених з рядів Зброй-них Сил або з альтернативної (невійськової) служби та інших.

У західних країнах посередництво при працевлаштуванні здійснюють державні та приватні біржі праці. Державні біржі надають послуги з працевлаштування безкоштовно, їхня діяльність є факультативною, тому не завжди ефективною.

Нині на Заході відбувається інтенсивна приватизація та комерціалізація посередництва при працевлаштуванні. У деяких країнах, таких як США, Великобританія, ФРН, приватні фірми відіграють ак-тивну роль у працевлаштуванні музикантів, акторів, домашніх працівників, сільськогосподарських робітників, більшості конторських службовців, певних категорій висококваліфіко-ваних працівників: юристів, працівників керівного складу підприємств, програмістів. В останнє десятиріччя активізува-лася діяльність приватних агентств з працевлаштування в сфері застосування праці тимчасових працівників [15, c. 148 - 149].

Окремі науковці відзначають значну диверсифіка-цію приватних компаній, які займаються працевлаштуванням, їх можна поділити на три категорії. По-перше, це агентства, які відіграють роль посередника між попитом і пропозицією на ринку праці. По-друге, агентства, які укладають з працівни-ками звичайний трудовий договір і направляють їх на пев-ний час підприємствам на підставі договору підряду. По-третє, агентства, які надають різні кадрові послуги: агентства з по-шуку та відбору працівників, агентства з працевлаштування вивільнюваних працівників тощо.

Загалом, у західних країнах накопичений цінний досвід здійснення посередництва при працевлаштуванні: організа-ція роботи бірж праці, надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи, їхньої профорієнтації та проф-консультації, професійної підготовки, організація самозайня-тості [16, c. 147-166].

Висновки.

Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їхніми осо-бистими заявами з 8 дня після реєстрації в центрі