Спроба отримати майно чи гроші за допомогою обми-ну чи зловживання довір'ям, якщо цей намір винному здійснити не вдалося, кваліфікується як замах на шах-райство за статтями 15 і 190 КК.

1.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей.

Вимагання (здирство) чужого майна чи грошей (стаття 189 КК) полягає у вимозі передати винному: 1) чуже май-но, гроші; 2) право на майно; або 3) виконати на користь винного будь-які дії майнового характеру, що супрово-джується погрозою: а) застосувати насильство до потер-пілого чи володаря, охоронця майна або до близьких їм осіб (погроза вбити, заподіяти тілесні ушкодження); б) роз-голосити відомості, які ганьблять потерпілого, володаря чи охоронця майна або близьких їм осіб; в) пошкодити або знищити майно потерпілого, володаря чи охоронця або чуже майно, що перебуває у їх віданні чи під охороною.

Погроза при вимаганні чужого майна чи грошей по-винна бути дійсною, а не уявною, вигаданою, і звернена у недалеке майбутнє. Форма погрози вирішального зна-чення не має. Вона може бути зроблена письмово, усно, по телефону, через інших осіб тощо.

Насильством, що не є небезпечним для життя чи здо-ров'я потерпілого (ч. 1 ст. 189 КК), визнається погроза заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не бу-ли небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподі-яння. Такі насильницькі дії, вчинені при вимаганні, пов-ністю охоплюються ч. 1 ст. 189 КК і додаткової кваліфі-кації за іншими статтями КК не потребують (Пункти 7 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України під 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Су-ду України. - С. 201.) [5].

Небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого на-сильство (ч. З ст. 189 КК) - це заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до зазначе-них наслідків, але були небезпечними для життя чи здо-ров'я в момент заподіяння. Це може бути насильство, що призвело до втрати свідомості, чи мало характер морду-вання, здушення шиї, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Застосування до потерпілого наркотичних засобів, от-руйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволо-діти його майном кваліфікується як вимагання за ч. 1 чи ч. З ст. 189 КК залежно від того, було воно небезпечним для життя або здоров'я чи не було.

Якщо застосування таких засобів було небезпеч-ним для життя чи здоров'я потерпілого, але не призвело до заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спри-чинило короткочасний розлад здоров'я або короткочас-ну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяж-кого тілесного ушкодження, воно кваліфікується як вимагання за ч. З ст. 189 КК за умови, що винна осо-ба усвідомлювала можливість заподіяння таких на-слідків (П. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - С. 202.) [5].

Заподіяння в процесі вимагання легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК), середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 123 КК), позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпі-лого (ч. 2 ст. 146 КК), нанесення побоїв, що мало харак-тер мордування (ч. 2 ст. 126 КК), повністю охоплюються ч. З ст. 189 КК і додаткової кваліфікації за переліченими статтями КК не потребують.

Якщо в процесі вимагання потерпілому або близь-ким йому особам було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпіло-го або кого-небудь з них було умисно вбито, то дії вин-ного утворюють сукупність злочинів, і їх кваліфікують за ч. 4 ст. 189 КК (за ознакою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження) та ч. 1 чи ч. 2 ст. 121 КК або п. б ч. 2 ст. 115 КК (П. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - С. 202-203.) [5].

Оскільки стаття 189 КК не передбачає відповідально-сті за заподіяння смерті потерпілому, то вбивство через необережність при насильницькому вимаганні також кваліфікується за сукупністю злочинів: за ст. 119 КК і ч. 3 чи ч. 4 ст. 189 КК.

Психічне насильство при вимаганні полягає в погрозі негайно чи в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб (родичів, інших осіб, доля яких небайдужа потерпілому).

Якщо винний погрожував потерпілому вбивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, то його дії кваліфікують за ч. 4 ст. 189 КК. Додаткової кваліфікації за ст. 129 КК ці дії не потребують.

Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлю-ючи її у будь-якій формі (словами, жестами, демонстра-цією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він не виконає вимоги передати май-но чи гроші, то ця погроза буде реалізована.

Відомостями, що ганьблять потерпілого чи його близьких або рідних, вважаються такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії і дії, вчинені щодо них, які потерпілий бажає зберегти в таємниці і розголошення яких, на його думку, принизить честь і гідність його чи близьких йому людей. Це можуть бути відомості про інтимні сторони життя, захворювання, негідні вчинки, дійсні чи вигадані фізичні або психічні вади тощо.

Погроза розголосити такі