Кримінальне законодавство України передбачає від-повідальність за:

1) умисне знищення або пошкодження чужого майна (ст. 194 КК); 2) необережне знищення або пошкодження чужого майна (ст. 196 КК); 3) погрозу знищення або по-шкодження чужого майна (ст. 195 КК).

Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження чужого майна (ч. 2 ст. 194 КК) є:

1) знищення або пошкодження чужого майна спосо-бом підпалу за умови, що цей підпал був загальнонебезпечним, тобто створював загрозу вогнем для інших май-нових об'єктів. Знищення або пошкодження підпалом певної речі, наприклад автомобіля, далеко від будівель, споруд, у полі не може вважатися кваліфікованим;

2) знищення або пошкодження майна іншим загально-небезпечним способом - вибухом, затопленням чи ін-шими подібними діями, які створюють значну небезпеку для людей або предметів, крім тих, на які був спрямова-ний злочин;

3) заподіяння знищенням чи пошкодженням майна майнової шкоди в особливо великих розмірах;

4) спричинення знищенням чи пошкодженням майна загибелі людей чи інших тяжких наслідків (загибелі хо-ча б однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкод-жень кільком потерпілим, припинення роботи школи, лікарні, дитячої установи тощо).

Умисне знищення або пошкодження чужого майна способом підпалу чи іншим загальнонебезпечним спосо-бом, яке спричинило людські жертви (за умови необереж-ної загибелі хоч би однієї особи; умисно заподіяна смерть за таких обставин утворює сукупність злочинів), або завдало особливо великої шкоди (зруйнування важливого об'єкта, заподіяння тілесних ушкоджень кільком по-терпілим і т. ін.) кваліфікується за ч. 2 ст. 194 КК. До осо-бливо великої шкоди внаслідок знищення або пошкоджен-ня чужого майна належать, зокрема, виведення з ладу повністю або на тривалий час виробничих підприємств (окремих цехів, дільниць) та інших важливих споруд (гре-бель, систем водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), загибель великої кількості худоби, спалення або пошкод-ження лісових масивів на значних площах або інше запо-діяння матеріальних збитків у особливо великих розмірах (П. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 лип-ня 1976 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Украї-ни. - С. 313-314.) [3].

Іншими тяжкими наслідками є заподіяння тяжких ті-лесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше потерпі-лим або заподіяння значної матеріальної шкоди держав-ній, громадській організації або громадянам. При вирі-шенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними або особливо великими, враховується не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна у натураль-ному вигляді (вага, обсяг, кількість предметів), а і його значимість для народного господарства.

Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження чужого майна настає тільки тоді, коли це спричинило: а) людські жертви - загибель хоч би однієї людини (П. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 лип-ня 1976 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Украї-ни. - С. 313.) [3]; б) інші тяжкі наслідки - значне руй-нування важливих об'єктів, заподіяння особливо великої матеріальної шкоди, тяжких тілесних ушкоджень кіль-ком потерпілим і т. ін.

За ст. 196 КК були кваліфіковані, зокрема, дії О., який на порушення правил безпеки в газовому господарстві у своїй квартирі, розташованій на другому поверсі восьми-квартирного будинку, самовільно намагався підключити до газової плити балон із зрідженим газом. Внаслідок несправності балона газ витік і згодом загорівся. Стався вибух, яким було пошкоджено державне майно на суму 3800 крб., а мешканцям будинку К., С., М. і В. заподіяно тяжкі тілесні ушкодження (Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 12 жовт-ня 1989 р. у справі О. // Практика судів України в кримінальних справах. – К., 1993. – С. 73-74.) [13].

1.9.4. Кваліфікація погрози знищення майна.

Погрозою називається психічне насильство, яке за-стосовується з метою позбавити потерпілого спокою або примусити його вчинити певні дії чи утриматися від пев-них дій.

Діяння кваліфікується за ст. 195 КК лише у випадках, коли винна особа погрожує знищити майно потерпілого способом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення погрози.

Спроба знищити чуже майно кваліфікується як замах на знищення чужого майна за ст. 15 і ч. 2 ст. 194 КК.

Якщо майно, стосовно якого винна особа погрожува-ла його знищити, було знищено підпалом, вибухом чи іншим загальнонебезпечним способом, то вчинене ква-ліфікується за ч. 2 ст. 194 КК.

1.9.5. Кваліфікація недбалого ставлення до охорони чужого майна.

Кримінальна відповідальність за злочинно-недбале ставлення до охорони чужого майна за ст. 197 КК настає лише за наявності таких ознак:

1) якщо певній особі була доручена охорона чужого майна, тобто охорона цього майна була її прямим і без-посереднім обов'язком (сторож, охоронець, стрілець во-єнізованої охорони та ін.);

2) якщо ця особа проявила несумлінне, недбале став-лення до виконання своїх обов'язків щодо охорони до-рученого їй майна;

3) якщо внаслідок недбалого зберігання це майно бу-ло пошкоджено, знищено чи викрадено;

4) якщо між знищенням, пошкодженням чи розкра-данням майна та злочинно-недбалим ставленням до його охорони є причинний зв'язок;

5) якщо особа, яка охороняла майно, могла запобігти його знищенню, пошкодженню чи розкраданню;

6) якщо внаслідок порушення обов'язків щодо охоро-ни майна власникові були спричинені тяжкі наслідки.

Згідно з приміткою 3 до ст. 185 КК вчиненим у вели-ких розмірах визнається злочин, яким однією особою чи групою осіб власникові заподіяна шкода на суму, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений законодавством України. Якщо таким є великий розмір у злочинах умисних (розкрадання), то він не може бути меншим