У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


результатом розвитку права і сприяє перетворенню його в об’ємну поліструктурну систему. В цьому розумінні наявність у системі права матеріальних комплексних галузей є ознакою її вдосконалення й достатньо високої інтенсивності регулювання суспільних відносин, а, отже, й рівня розвитку.

З іншого, - відсутністю соціальних, а як наслідок і правових передумов збільшення різноманітності примусових заходів захисту правових відносин. Держава не бачить необхідності у конструюванні нових видів примусу.

В управлінській практиці можуть виникати ситуації, які вимагають оперативного застосування заходів примусового забезпечення громадської безпеки (наприклад, при аваріях, стихійних лихах), попередження можливих порушень встановленого правопорядку, а в необхідних випадках-і його відновлення. Законодавець надає органам державного управління (посадовим особам) повноваження по застосуванню відповідних заходів примусового характеру в цілях оперативного забезпечення виконання вимог законів і підзаконних актів управління, чи як його називають, - адміністративний примус.

Таким чином, серед усіх видів примусу найбільшою питомою вагою, високою мобільністю і здатністю адаптуватися до конкретних умов і потреб держави виділяється адміністративний примус.

Отже, адміністративний примус - це владне, здійснюване в односторонньому порядку і в передбачених правовими нормами випадок застосування від імені держави до суб’єктів правопорушень, по-перше, заходів попередження правопорушень, по-друге, запобіжних заходів щодо правопорушень, по-третє, заходів відповідальності за правопорушення нормативно-правових положень.

Переконання і примус – основні засоби (способи) забезпечення належної поведінки в сфері державного управління, виконання наявних в правових актах управління нормативних і індивідуальних юридично-владних приписів. При цьому переконання є головним методом вирішення управлінських завдань і функцій. Метод переконання сприяє попередженню правопорушень в сфері державного управління. А в необхідних випадках він доповнюється використанням методу примусу.

Однак варто зауважити те, що сфера адміністративного примусу має тенденцію до зменшення по мірі збільшення правосвідомості членів суспільства, до все більшого поєднання юридичних засобів примусу з громадським впливом в рамках формувань.

2. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ТА ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ

В сучасних умовах науково-технічного прогресу, розширення виробництва, розвитку транспортних зв’язків, більш активного використання природних ресурсів об’єктивно необхідні введення нових загальнообов’язкових правил, посилення відповідальності більш широке застосування адміністративного впливу. Це забезпечує належну охорону навколишнього середовища, громадської безпеки, зміцнення дисципліни і організованості. Разом з тим послідовно посилюється виховне спрямування адміністративного примусу, взаємозв’язок з громадським впливом, поглиблюються демократичні начала у боротьбі з порушенням нормативних приписів.

Адміністративний примус як вид державного впливу володіє рядом специфічних ознак. Відмітні ознаки адміністративного примусу, що дозволяють розпізнати заходи адміністративного впливу серед інших державних примусових заходів, такі:

Застосування адміністративного примусу завжди спрямоване на переконання у необхідності здійснюваних державою заходів, введення тих чи інших загальнообов’язкових правил. Поняття «адміністративний примус» і «адміністративна відповідальність» співвідносяться між собою як ціле й частина, а поняття «адміністративний примус » значно ширше, ніж поняття « адміністративна відповідальність», інакше кажучи, адміністративна відповідальність є частиною адміністративного примусу. В той же час інші види державного примусу рівнозначні за своєю сутністю відповідному виду юридичної відповідальності (наприклад, кримінальний примус практично рівнозначний кримінальній відповідальності). Заходи адміністративного впливу застосовуються для охорони різного роду юридичних відношень, які закріплюються переважно адміністративно-правовими нормами. Застосування заходів адміністративного примусу передбачається різними за юридичною силою нормативними документами: законами (наприклад, «Про міліцію», «Про Службу безпеки України»); положеннями (наприклад, про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії); правилами (наприклад, загальні правила прикордонного режиму). Метою адміністративного примусу є активізація громадян чи посадових осіб до виконання приписів, загальнообов’язкових правил, припинення протиправних дій, притягнення порушників до відповідальності в адміністративному порядку, забезпечення громадської безпеки в особливих умов (стихійні лиха, загроза поширення епідемій), виховання належного відношення до вимог законів і правим співжиття. Заходи адміністративного примусу застосовуються владою органу управління (посадової особи) по відношенню до третіх осіб, тобто до осіб, які не знаходяться з вище вказаними органами в державно-службових відносинах. Таким чином, треті особи-об’єкт застосування відповідних заходів, які складають зміст адміністративного примусу. Це означає, що не будь-які юридично-владні прояви суб’єктів державного управління кваліфікувати як адміністративний примус. Відношення між працівником міліції і громадянином можуть дати підстави для застосування до останнього адміністративного примусу, що виключається у відносинах між керівником підприємства, установи і підпорядкованим йому працівником. В якості третіх осіб виступають як правило, громадяни (фізичні особи). У визначених законодавством випадках в якості таких можуть бути посадові особи, а також юридичні особи. Зокрема, неналежне виконання своїх функцій органами державної виконавчої влади і виконавчими органами місцевого самоврядування на територіях, де введено надзвичайний стан, є підставою для припинення їх діяльності (ст.19 Закону « Про надзвичайний стан від 26.06.1992р.); до громадської організації за порушення діючого законодавства можуть застосовуватися такі адміністративно-примусові заходи впливу, як примусовий розпуск, тимчасова заборона чи припинення діяльності, штраф і таке інше (ст.28 Закону ,, Про об’єднання громадян ” від 16.06.1992р.). Як правило, заходи адміністративного примусу застосовуються органами державного управління та їх посадовими особами. Дана функція органів державного управління та їх посадових осіб фіксується у відповідних адміністративно-правових нормах. Так, право посадових осіб Державного комітету України у справах захисту прав споживачів на вилучення неякісної продукції, опломбування приміщень і вимірювальних приладів передбачене Положенням про названий комітет (ст.6). Окрім органів державного управління, правом застосування заходів адміністративного примусу володіє прокуратура. Так, згідно ст. 8 Закону “Про прокуратуру України” від 5.11.1991р., у випадку ухилення від явки, вони, за постановою прокурора, доставляються для дачі відповідних пояснень у примусовому порядку. Для адміністративного примусу характерна множинність органів і посадових осіб, яким надано право на його
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8