Адміністративний процес

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Основні підходи до розуміння адміністративного процесу

1.2. Адміністративно-процесуальні норми і адміністративно-процесуальні відносини

1.3. Принципи адміністративного процесу

1.4. Структура адміністративного процесу

РОЗДІЛ 2. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ

2.1. Нормативно-правове регулювання.

2.2. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні проступки

2.3. Суб'єкти та стадії

РОЗДІЛ 3. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

3.1.Загальні положення

3.2. Стадії процесу у справах адміністративної юрисдикції

3.2.1 Розгляд справ адміністративної юрисдикції у судах першої інстанції

3.2.2. Апеляційне провадження

3.2.3. Касаційне провадження

3.2.4. Провадження за винятковими обставинами

3.2.5. Провадження за нововиявленими обставинами

3.3. Особливості провадження щодо окремих категорій справ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Адміністративний процес належить до однієї з малодосліджених проблем науки адміністративного права, оскільки тривалий час йому не приділялося достатньої уваги. Починаючи з 1960 року роблять спроби розкрити поняття адміністративного процесу та його структури. Це пов’язано з тим, що в спеціальній юридичній літературі дедалі ширше почали використовувати термінологію, яку застосовували переважно лише в працях з кримінального і цивільного процесів. Йдеться передусім про такі поняття як “процес” і “провадження”, точне визначення змісту яких необхідне тому, що є різні думки про їх співвідношення. В адміністративно-правовій літературі відомі два погляди щодо поняття адміністративного процесу: його розглядають у вузькому і широкому розумінні.

Адміністративний процес охоплює всі сторони діяльності державного апарату, починаючи від підготовки і видання актів управління і закінчуючи матеріально-технічними діями. Воно охоплює широке коло суспільних відносин у сфері державного управління і за своїм змістом може бути поділене на три види: а) процес, пов’язаний із здійсненням завдань внутрішньої організації апарату управління; б) процес, що опосередковує взаємовідносини даного державного органу з іншими державними органами, установами, підприємствами, які не входять в його систему; в) процес у справах, пов’язаних з відносинами між громадянами чи громадськими організаціями та виконавчо-розпорядчими органами.

Заслуговує підтримки позиція тих учених, які вважають, що адміністративний процес складається з ряду проваджень. Звідси можна вивести і співвідношення між цими поняттями – процес та провадження співвідносяться як загальне й особливе. Провадження – це частина процесу, а процес – сукупність проваджень. Адміністративний процес – це врегульована адміністративно-процесуальними нормами правоустановча і правозастосовча діяльність органів виконавчої влади, а в передбачених законом випадках інших державних органів та посадових осіб по реалізації норм адміністративного права й вирішенню індивідуально-конкретних справ. Водночас постають питання про структуру адміністративного процесу; види проваджень, які входять до нього; критерії для об’єднання певних справ у провадження.

Особливо актуальними ці питання постають на сучасному етапі розвитку адміністративного права як галузі національного права та юридичної науки, оскільки прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, вирішивши одні питання та суперечки, викликало дискусії щодо інших проблем, які не знайшли свого закріплення у нормативно-правових актах органів державної влади України.

Враховуючи вищезазначене, метою дослідження є з’ясування змісту та особливостей адміністративно-процесуальних правовідносин щодо прийняття рішень органами державного управління та правовідносини з їх реалізації під час розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення та справ адміністративної юрисдикції.

Актуальність та мета дослідження зумовили наступні завдання наукового пошуку:

з’ясувати поняття адміністративного процесу, адміністративно-процесуальної форми, правовідносин та норм;

розглянути види адміністративних проваджень;

дати загальну характеристику основних стадій різних видів адміністративного провадження;

дослідити особливості провадження з окремих категорій адміністративних справ

здійснити аналіз основних принципів адміністративного процесу.

Об’єктом даного дослідження є адміністративно-процесуальні правовідносини у сфері прийняття управлінських рішень, адміністративного судочинства у справах про адміністративні проступки та адміністративної юрисдикції.

Предмет дослідження є особливості адміністративно-процесуальних правовідносин, поняття, види адміністративного провадження, принципи, стадії, суб’єкти та правове регулювання.

Теоретичною основою дипломної роботи є норми чинного законодавства України, праці вітчизняних вчених у галузі адміністративного права, серед яких: Г.І. Петров, С.С. Студенікін, Ю.М. Козлов, Ц.А. Ямпольська, В.М. Манохін, А.Є. Лунєв, С.В. Ківалов, А.П. Коренєв, В.І. Попова, Д.Н. Бахрах, В.Д. Сорокін та ін.

Методологічна основа роботи ґрунтується на використанні таких методів, як діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. Із спеціальних методів дослідження в роботі застосовано логіко-семантичний метод (для визначення та поглиблення понятійного апарату “адміністративно-процесуальні правовідносини”, “адміністративно-процесуальні норми”, “адміністративне провадження”); метод порівняння (використовувався для зіставлення поняття “адміністративний процес” та “адміністративне провадження”); системно-структурний (застосовувався для дослідження структури адміністративно-процесуальних правовідносин та адміністративно-процесуальних норм); Завдяки порівняльно-правовому методу визначено рівень врегульованості у законодавстві України відносин щодо порядку розгляду окремих категорій справ адміністративної юрисдикції. Конкретними методами дослідження були аналіз та синтез, що використовувались у роботі для дослідження правовідносин з розгляду справ про адміністративні правопорушення.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Основні підходи до розуміння адміністративного процесу

Для будь-якої юридичної діяльності характерний певний порядок, який повинен забезпечити найбільшу ефективність здійснення тих або інших юридичне значущих дій. Враховуючи величезну різноманітність юридичної діяльності, можуть встановлюватися різні порядки її реалізації. У будь-якому випадку, саме нормативно встановлені форми впорядкування юридичної діяльності і утворюють юридичний процес.

На жаль, питання юридичного процесу не здобули належної уваги в загальній теорії права. За винятком В. М. Горшенєва і представників його наукової школи, активною розробкою теорії юридичного процесу, практично, ніхто не займався [Теория юридического процесса / Под общей редакцией профессора В. М. Горшенева. — Харьков: Изд-во при Харьк. гос. ун-те издат. объед. «Вища школа», 1985]. В основному, ці питання віддані на розгляд вчених, що досліджують окремі галузі права.

Процес від латинського «processus» означає просування, хід якого-небудь явища, послідовну зміну станів, стадій розвитку, або сукупність послідовних дій для досягнення певного результату [Словарь иностранных слов. — 14-е изд., испр. — М.: Русский язык, 1987.