про накладення інших адміністративних стягнень — у вищий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скарга може бути подана в районний (міський) суд. В усіх зазначених випадках рішення суду щодо скарги є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню в порядку адміністративного провадження. Слід зазначити також, що постанова районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення при первинному розгляді ряду справ, що можуть розглядатися тільки судом (про дрібне хуліганство, про дрібне розкрадання державного чи суспільного майна й ін.) є остаточним і оскарженню в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення не підлягає. Дане положення деякими вченими розцінюється як юридичний нонсенс у світлі сучасних вимог щодо захисту прав людини і з цим варто погодитися [Кононенко О. Щодо судового розгляду адміністративних справ // Право України. — 1999. — № 2. — С. 42.].
Постанова про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржена на вибір особи, щодо якої вона винесена, чи потерпілим у порядку, встановленому для оскарження основного чи додаткового стягнення.
Постанова органу внутрішніх справ (посадової особи), Державної інспекції по маломірних судах України про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці здійснення правопорушення без складання протоколу не може бути оскаржене в судовому порядку, а лише у вищий орган (вищестоящій посадовій особі). Таке ж правило встановлене і стосовно оскарження постанови посадової особи військової автомобільної інспекції в справі про порушення правил дорожнього руху, скоєного водієм транспортного засобу Збройних Сил України.
Скарга направляється в орган (посадовій особі), що виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлене законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), уповноваженому, згідно з цією статтею, її розглядати.
Відповідно до положень ст. 289 КпАП України, скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Однак, Законом України «Про звернення громадян» передбачається наступне: скарга на рішення може бути подана в орган чи посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. У Законі мається на увазі скарга на дії будь-яких посадових осіб чи органів державної влади. Таким чином, між даними нормами існує колізія, яка поки що не розв'язана.
Ст. 290 КпАП України передбачає можливість опротестування прокурором постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Касаційна інстанція може залишити постанову без зміни, а скаргу чи протест без задоволення; скасувати постанову в справі про адміністративний проступок і направити її на новий розгляд; скасувати постанову і закрити справу. У касаційному порядку може бути прийняте рішення про зміну стягнення в межах, передбачених нормативним актом. Однак таке стягнення не може бути більш суворим. Якщо буде встановлено, що постанова винесена органом (посадовою особою), невповноваженим вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи). Статтею 294 КпАП України встановлюються повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду деяких справ.
Копія рішення по скарзі чи протесту на постанову в справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої воно винесене. У той же термін копія постанови посилається потерпілому на його прохання.
Результати розгляду протесту повідомляються прокуророві.
Рішення по скарзі на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути опротестоване прокурором.
Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) щодо органа (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі. Стосовно повноважень, здійснюваних прокурором у провадженні у справах про адміністративне правопорушення, варто зробити деякі зауваження. Прокурор на підставі перехідних положень Конституції України (розділ 15), здійснює на сучасному етапі, повноваження по загальному нагляду за законністю, і, отже, має право внесення протесту на постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Завершальною стадією провадження у справах про адміністративні проступки є виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Виділення стадії виконання постанови у відособлений розділ КпАП України обумовлене тим, що в цій стадії беруть участь нові суб'єкти, з особливими повноваженнями й особливим характером роботи [Додин Е. В.Исполнение постановлений о наложении административных взысканий: Учеб. пособ. — Одесса: Юридична література, 1999. — С. 3.]. Нормативне регулювання виконання постанов про накладення адміністративних стягнень здійснено в розділі V КпАП України.
Крім основних положень, що мають відношення до накладення адміністративних стягнень різних видів, у даному розділі містяться спеціальні норми, що регламентують порядок накладення окремих видів адміністративних стягнень. Це: провадження по виконанню постанови про винесення попередження; провадження по виконанню постанови про накладення штрафу; провадження по виконанню постанови про відшкодоване вилучення предмета; провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей; провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права; про застосування виправних робіт; про застосування адміністративного арешту, а також провадження по виконанню постанови в частині відшкодування майнового збитку.
РОЗДІЛ 3. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
3.1.Загальні положення
Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;
4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у