виконання вимог Конституції, а також інших законів. От чому питання про права і свободи громадян в адміністративному процесі значною мірою пов'язане з проблемами здійснення прокурорського нагляду.

Розглянемо докладніше роль прокуратури в адміністративних провадженнях.

Найповніше регламентовано законодавством участь прокурора як одного з найважливіших суб'єктів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» і ст. 250 КпАП прокурорам надано широкі повноваження в цій сфері. Вони вправі порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення, ознайомлюватися з матеріалами справи, перевіряти законність дій органів (посадових осіб) у ході провадження. Прокурор може брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, давати висновки щодо питань, які виникають під час розгляду справи, перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів упливу, опротестовувати-постанову й рішення щодо скарги про адміністративне правопорушення, припиняти виконання постанови, а також здійснювати інші передбачені законом дії [7].

Прокурорський нагляд за дотриманням законів у провадженні в справах про адміністративні правопорушення необхідно здійснювати на всіх його стадіях.

На стадії порушення провадження прокурору надано право порушувати провадження в справі за допомогою винесення мотивованої постанови. Така постанова виноситься на підставі встановлення прокурором факту правопорушення, за яке законодавством передбачено відповідальність. Вона с актом прокурорського реагування на виявлене порушення закону, і поряд із протоколом про адміністративне правопорушення її варто розглядати як основний процесуальний документ на цій стадії провадження.

На стадії порушення справи прокурор також управі ознайомитися з матеріалами справи до розгляду їх уповноваженими органами, перевірити законність дій осіб, котрі складають протоколи про адміністративні правопорушення. Таку практику варто визнати доцільною. Від того, наскільки правильно, з додержанням вимог закону складено протокол про правопорушення, часто залежить весь хід провадження в справі. Неабияку роль при цьому відіграє дотримання адміністративно-процесуальних норм. Як показує практика, прокурорський нагляд на цій стадії провадження є дієвим засобом підтримки режиму законності, охорони прав громадян. Прокурор не тільки виявляє порушення вимог закону (серед яких найпоширенішими є складання протоколів особами, не уповноваженими на те законом, невідбиття в протоколі суті правопорушення, ненадання особі, стосовно котрої складено протокол, можливості викласти свою позицію щодо того, що сталося), а й реально реагує на них.

З точки зору охорони прав громадян, вельми важливим є і здійснення прокурорського нагляду за законністю застосування заходів забезпечення провадження — адміністративного затримання особи, особистого огляду й вилучення рече4й та документів. Адже ці заходи зачіпають конституційні права громадян, зокрема право на свободу й особисту недоторканність, право власності. Прокурор у цьому разі повинен не лише реагувати на скарги громадян, а й самостійно виявляти порушення в цій сфері.

На стадії розгляду справи по суті прокурор вправі брати участь у розгляді. При цьому він може заявляти клопотання, давати висновки з питань, що виникають. Його активна діяльність на цій стадії спрямована на охорону прав громадян — учасників провадження.

Законодавством передбачено можливість прокурора опротестувати постанову в справі про адміністративне правопорушення (ст. 290 КпАП). Стаття 291 КпАП передбачає, що у випадку принесення прокурором протесту на постанову в справі виконання останньої припиняється до її розгляду. Регламентованим є також термін розгляду протесту відповідними органами (посадовими особами) — 10 діб із дня надходження протесту. У деяких випадках прокурор не обмежується принесенням протесту на постанову в справі. У ході здійснення нагляду на стадії оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення він має право опротестувати постанову, винесену щодо скарги особи (ст. 297 КпАП).

Характеристика ролі прокурорського нагляду в провадженні у справах про адміністративні правопорушення буде неповною без зазначення необхідності такого нагляду на стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Насамперед це стосується виконання такого виду стягнень, як адміністративний арешт, оскільки навіть короткочасне позбавлення волі заподіює особі неабияких моральних страждань. Специфічність цього адміністративного стягнення визначає необхідність оперативного розгляду справ даної категорії. Деякою мірою необхідність оперативного розгляду справ зумовлено також вимогами закону про терміни адміністративного затримання, яке практично завжди передує розгляду справи. Інтереси охорони й захисту прав громадян вимагають особливої уваги прокурора до питань дотримання термінів розгляду, ретельного виконання правил утримання громадян у спеціально встановлених місцях.

Увага прокурора поширюється й на питання, пов'язані з виконанням інших видів адміністративних стягнень. Зокрема, накладення штрафу. Як відомо, значна кількість таких постанов залишаються невиконаними, оскільки при накладенні стягнення часто не враховують майнового стану порушника. Крім того, невиконання постанови є наслідком несумлінного виконання своїх обов'язків відповідними посадовими особами.

І в тому, і в тому випадках прокурорський нагляд є чинником, і який може істотно вплинути на поліпшення справ у цій сфері, сприяти досягненню цілей провадження.

Специфіка адміністративного процесу, багатоманіття аспектів відносин громадян з державними органами, установами й організаціями визначають необхідність наглядової діяльності прокуратури в провадженні за зверненнями громадян. Як відомо, численні порушення адміністративно-процесуальних норм у цій сфері, з одного боку, породжують у суспільстві правовий нігілізм і як наслідок — байдужність і соціальну апатію; з іншого — недостатній рівень реагування держави на порушення закону викликає в окремих посадових осіб відчуття безкарності, а це вже — благодатний грунт для розвитку корупції. У результаті виконання службових обов'язків (видача довідки, підготовка відповідних документів тощо) перетворюється на свого роду годівницю для чиновників різного рівня, а переконані у своїй безправності громадяни змушені миритися з нав'язаними їм умовами. У цьому плані прокурорський нагляд покликаний стати могутнім засобом утвердження законності.

Необхідний нагляд прокуратури і за законністю правових