Гірничий закон України в ст. 51 передбачає застосування до працівників гірничих підприємств таких заходів дисциплінарного стягнення, як догана, сувора догана, переведення на нижчеоплачувану роботу строком до трьох місяців, переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців, звільнення. Встановлення цим Законом додаткових до КЗпП дисциплінарних стягнень відповідає п. 22 ст. 92 Конституції і не викликає сумнівів щодо чинності ст. 51 Гірничого закону. Але треба враховувати, що переведення і переміщення в порядку застосування дисциплінарного стягнення суперечить частині третій ст. 43 Конституції, оскільки має всі ознаки примусової праці. Одержання згоди працівника на переведення (переміщення) також було б неприпустимим, так як суперечило б сутності дисциплінарного стягнення. Тому застосування переведення або переміщення є незаконним.

Слід звернути також увагу на ту обставину, що ст. 51 Гірничого закону застосовується при порушенні гірничого законодавства, а не при будь-якому порушенні працівником трудових обов'язків.

Відповідно до положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 р. N 55 дисциплінарним проступком є провинне порушення дисципліни працівником залізничного транспорту.

На працівників залізничного транспорту можуть накладатися такі стягнення:

а)догана;

б) позбавлення машиністів права керування локомотивом з наданням роботи помічником машиніста, а також позбавлення свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива з наданням роботи, не пов'язаної з керуванням локомотивом і моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року;

в)звільнення.

За кожний дисциплінарний проступок може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.

Позбавлення права керування локомотивом, свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива провадиться у разі встановлення вини працівника у виникненні катастрофи або аварії, за проїзд заборонних сигналів (незалежно від наслідків), а також появу (знаходження) на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, підтвердженому в установленому порядку.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовується за порушення дисципліни, наслідки яких загрожують безпеці руху поїздів, життю і здоров'ю громадян, та до категорій працівників, перелічених у додатку до цього Положення.

Звільнення провадиться у порядку, передбаченому законодавством про працю.

Працівник, який вчинив проступок, наслідки якого загрожують безпеці руху поїздів, життю та здоров'ю громадян, повинен бути відсторонений від роботи до закінчення робочої зміни службовою особою, яка здійснює розпорядчі або контрольно-інспекторські функції на даній ділянці, з негайним і детальним повідомленням про обставини і причини такого рішення безпосереднього керівника відстороненого працівника або керівника підприємства.

Дисциплінарні стягнення може накласти керівник, який має право прийняття на роботу працівника, що вчинив дисциплінарний проступок.

Вищий керівник може повністю реалізувати дисциплінарні права, що належать нижчому керівникові.

За відсутності відповідних керівників, зазначених у цьому Положенні, дисциплінарні стягнення накладаються службовими особами, що виконують їхні обов'язки.

У тих випадках, коли за скоєний вчинок законом передбачена кримінальна відповідальність, керівник зобов'язаний передати відповідні матеріали до органів дізнання чи попереднього слідства.

Керівник зобов'язаний особисто до накладання стягнення всебічно та об'єктивно розібратися у причинах порушення, попередньо зажадавши від працівника, який вчинив проступок, письмового пояснення.
Відмова від подання пояснення не звільняє керівника від права накладання стягнення, а працівника - від дисциплінарної відповідальності.

При визначенні заходу дисциплінарного стягнення керівник повинен ураховувати тяжкість порушення, ступінь вини працівника, завдану ним шкоду, обставини вчинення, а також попередню службу працівника.

Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Оскарження не припиняє виконання наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і сумлінно виконував свої обов'язки, то стягнення може бути знято до закінчення одного року.

Дострокове знаття дисциплінарного стягнення провадиться керівником, який наклав його.

Для зняття дисциплінарного стягнення, накладеного вищим керівником, безпосередній керівник порушує перед ним відповідне клопотання.
Зняття дисциплінарного стягнення провадиться наказом, про що працівникові повідомляється [9].

Перед поновленням працівника на роботі, пов'язаній із рухом поїздів, він повинен скласти відповідні іспити. Якщо працівник не зможе скласти ці іспити не більш як за два рази, йому надається інша робота з урахуванням його кваліфікації, а у разі відмови від запропонованої роботи він може бути звільнений у порядку, встановленому чинним законодавством.
Трудові спори з питань накладання дисциплінарних стягнень розглядаються у встановленому законодавством порядку.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, аби таке порушення обов'язково тягнуло за собою якісь шкідливі наслідки. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення. В той же час наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення. Якщо при виборі засобу дисциплінарного стягнення враховуються наслідки порушення, власник має бути готовим до того, щоб доводити при розгляді трудового спору наявність шкідливих наслідків та їх причинний зв'язок з порушенням,