Порядок та підстави залишення в слідчому ізоляторі засуджених до позбавлення волі за різними підставами.
Згідно КВК осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.
Залишення засуджених для виконання роботи з господарського обслуговування проводиться наказом начальника слідчого ізолятора, а направлення їх у виправну колонію максимального рівня безпеки — Державним департаментом України з питань виконання покарань за наявності письмової згоди засуджених.
Засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування, тримаються ізольовано від інших осіб на умовах, передбачених цим Кодексом для виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки (стаття 89 КВК України).
У порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, засуджений при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою або цією ж особою, за який вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений в слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
Згідно Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 192 від 20.09.2000 Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, взятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань підставою для приймання і тримання у слідчому ізоляторі осіб, узятих під варту, і засуджених є:
санкціонована прокурором постанова слідчого, органу, який проводить дізнання, постанова прокурора або вирок, ухвала суду чи постанова судді про обрання як запобіжного заходу взяття під варту, винесені відповідно до кримінального і кримінально-процесуального законодавства України;
вирок суду, що не набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі або направлення в дисциплінарний батальйон;
вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі особи, яка не перебувала під вартою до набрання вироком законної сили;
постанова судді про скасування умовного засудження або відстрочки виконання вироку;
ухвала (постанова) суду про поміщення особи, яка тримається під вартою, до психіатричної лікарні з посиленим або суворим наглядом;
розпорядження Департаменту у випадках, передбачених пунктами 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4, 1.4.5, абзацом 6 пункту 1.4.6 Правил.
Документи, які є підставою для приймання в слідчий ізолятор, повинні бути завірені підписами посадових осіб і скріплені гербовою печаткою відповідної установи. У тих випадках, коли в слідчий ізолятор надходять витяги з вироків (ухвал, постанов) суду про взяття під варту, у них повинні бути зазначені повні установні дані осіб, щодо яких застосований цей запобіжний захід. Витяги завіряються підписом посадової особи, скріплюються гербовою печаткою і підлягають заміні не пізніше триденного строку копією вироку (ухвали, постанови).
Засуджені, які переведені з виправно-трудових установ або тимчасово залишені в слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили у випадках, передбачених КВК України, тримаються в ньому на підставах, зазначених у цьому Кодексі та в Законі України “Про попереднє ув’язнення”.
Транзитно-пересильні особи приймаються в слідчий ізолятор і направляються до місця призначення на підставі довідок за особовими справами і попутними списками, форми яких визначаються Інструкцією про роботу відділів (відділень, груп, частин) спеціального обліку слідчих ізоляторів та тюрем.
Жінки, які мають дітей віком до двох років, можуть бути прийняті в слідчий ізолятор з дітьми. Підставою для приймання жінки з дитиною є свідоцтво про народження або інші документи, які підтверджують належність дитини даній особі, а при відсутності таких документів — розпорядження слідчого органу або суду, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.
Особи, узяті під варту, не можуть триматися у слідчому ізоляторі понад строки, установлені кримінально-процесуальним законодавством для тримання під вартою при розслідуванні кримінальних справ, а засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, направляються до виправно-трудових установ для відбування покарання не пізніше 10-денного строку, установленого статтею 20 Виправно-трудового кодексу України.
Начальник слідчого ізолятора зобов’язаний не пізніше семи діб до закінчення строку тримання особи під вартою письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання, у провадженні яких перебуває справа, а також прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і попереднього слідства. Якщо цей строк не продовжений у встановленому законом порядку, то особа, узята під варту, звільняється за постановою прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.
Особа, яка під час попереднього слідства в кримінальній справі перебувала під вартою протягом максимального строку, установленого частиною 2 статті 156 Кримінально-процесуального кодексу України, підлягає негайному звільненню адміністрацією слідчого ізолятора в перший день після закінчення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього слідства і пред’явлення його матеріалів для ознайомлення особі, яку тримають під вартою. Персональна відповідальність за звільнення ув’язненого в цьому разі покладається на начальника слідчого ізолятора.
Начальник слідчого ізолятора щомісяця письмово доповідає начальнику управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, області і прокурору про строки тримання в слідчому ізоляторі осіб, щодо яких вони закінчилися і не продовжені у встановленому законом порядку.
Особи, узяті під варту, щодо яких у місці тримання затриманих строк перебування під вартою в період розслідування за їхніми справами закінчився і в установленому законом порядку не продовжений, у слідчі ізолятори не приймаються.
Особи, які взяті під варту на підставі
