У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


форма платежу, тер-мін та порядок внесення і перегляду);

4) цільове призначення, умови використання і зберігання якості землі;

5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання зе-мельної ділянки;

7) сторона (орендодавець чи орендатор), яка несе ризик ви-падкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи йо-го частини. При цьому орендодавцем може бути власник зе-мельної ділянки або уповноважена ним особа. Правомочності власника земельної ділянки (громадянина чи юридичної осо-би) посвідчуються державним актом про право власності на земельну ділянку. Повноваження власника-громадянина підт-верджуються документами, що посвідчують особу, а власника — юридичної особи — статутом або довіреністю уповно-важеної особи;

8) відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умо-ви (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобо-в'язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди тощо). Умови договору діють і у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що пе-редбачені договором, крім тих, що стосуються розміру оренд-ної плати, а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орен-додавців, третіх осіб.

Особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відпо-відного органу виконавчої влади чи органу місцевого са-моврядування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотан-ня) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у по-рядку, визначеному ЗК України (див. коментар до ст. 122 ЗК України).

Підставою для укладення договору оренди є рішення відпо-відного компетентного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У разі згоди орендодавця (громадянина чи юридичної осо-би), якому земельна ділянка як об'єкт оренди належить на праві власності, між ним і орендарем укладається письмовий договір оренди, в якому обумовлюються умови оренди землі.

Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає дер-жавній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник зберігається в ор-гані, який здійснив його реєстрацію.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підс-тавою для відмови його державної реєстрації, а також для ви-знання договору недійсним відповідно до законів України. Згідно зі ст. 23 Закону «Про оренду землі» орендар має право приступати до використання земельної ділянки після держав-ної реєстрації договору оренди.

Згідно положення п. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України одним із способів захисту порушеного права на земельну ділянку є визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 210 ЗК України недійсними за рішенням суду визнаються угоди, укладені з порушенням встановленого законом порядку їх укладення.

Недійсними визнаються договори оренди землі, у яких орендодавцями виступають землекористувачі.

У даному випадку спір вирішується шляхом подачі зацікавленою стороною позовної заяви до суду про визнання договору оренди недійсним. Відповідно до ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

 

Завдання № 3

Відповідно до п. 41 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання і основних умов регулювання договірних правовідносин якщо якість продукції виявиться таки, що не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) чи умовам договору, покупець (отримувач) вправі відмовитись від прийняття і оплати продукції. У даному випадку продукція неякісна, оскільки стаття 22 Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” передбачає, що до неякісних відносяться харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, якісні показники та споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у декларації про відповідність (нормативному документі чи нормативно-правовому акті), а також такі, якість яких знизилася внаслідок наявності сторонніх запахів.

Однак, порядок прийняття продукції за кількістю та якістю повинен відповідати вимогам, передбаченим Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Дердарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7. та вимогам ЦК України. Згідно положень статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої статті 687 ЦК, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

В даному випадку перевірка здійснюється у порядку, передбаченому Инструкцией о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству Утверждена постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г. N П-7. відповідно до П. 16 даної інструкції при виявленні невідповідності якості продукції, яка надійшла, стандартам, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує характер виявлених під час приймання дефектів.

За результатами прийняття продукції за якістю, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення прийняття продукції за якістю.

Акт і документи, вказані в п. 31 і 34 Інструкції повинні бути приєднані до


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12