Сучасний стан систем органів і установ виконання кримінальних покарань в Україні

Вступ

1. Загальна характеристика органів та установ виконання кримінальних покарань

2. Органи виконання кримінальних покарань

2.1. Державний департамент України з питань виконання покарань

2.2. Кримінально-виконавча інспекція

2.3. Державна виконавча служба

3. Установи виконання кримінальних покарань

3.1. Гауптвахти

3.2. Дисциплінарний батальйон

3.3. Виправні колонії

3.3.1 Особливості обладнання виправних колоній максимального рівня безпеки

3.3.2 Особливості обладнання виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів

3.3.3 Дільниця слідчого ізолятора на території виправної колонії

3.4. Виховні колонії

3.4.1 Особливості обладнання виховних колоній

3.4.2 Спостережні комісії та піклувальні ради

3.4.3 Педагогічна рада виховної колонії

3.5. Арештні доми та слідчі ізолятори

Висновки

Список нормативно-правових актів

Вступ

Актуальність обраної теми дослідження. Важливим завданням установ і органів виконання покарань є забезпечення процесу виправлення, створення умов для переоцінки життєвих орієнтирів, мотивів і цілей поведінки самими засудженими шляхом підвищення загальноосвітнього і культурного рівня засуджених, їх фізичного, психічного, правового і духовного розвитку, а також забезпечення цивілізованого рівня життєдіяльності засуджених у місцях позбавлення волі.

Для виконання вказаних завдань держава повинна створити таку систему органів та установ виконання покарань, яка б найбільш повно відповідала особливостям окремих різновидів покарань, закріплених у новому Кримінальному та Кримінально-виконавчому кодексі України. Прийняття цих нормативно-правових актів обумовило зміну окремих аспектів призначення засудженим та відбуття ними покарання у різних установах. У зв’язку з цим виникає необхідність здійснити науковий аналіз чинного законодавства щодо виконання кримінальних покарань у світлі нового Кримінального та кримінально-виконавчого кодексів, відповівши на запитання про структуру органів та установ, на які покладено відповідні повноваження.

Кримінальні покарання, що застосовуються в Україні та передбачені новим КК, є різноплановими. Одні з них пов'язані із заходами виправно-трудового впливу, другі — ні. Частина покарань має тривалий процес виконання, решта — обмежуються разовими діями. Є покарання, що передбачають позбавлення волі засудженого, більшість не мають такого суворого карального змісту. Однак при такій різнобічності кримінальних покарань (відповідно процесу їх виконання) можна виділити загальні завдання установ і органів виконання покарань. Це можна зробити, виходячи з цілей кримінального покарання і завдань, які стоять перед законодавством, що регулює процес виконання покарання.

В ст. 50 КК в якості мети покарання визначається виправлення засуджених, попередження вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. В Кримінально-виконавчому кодексі України зазначається, що ця галузь права має своїм завданням забезпечення виконання покарання з тим, щоб воно було не тільки карою за вчинений злочин, а виправляло та перевиховувало засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, відвертало вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також сприяло викорінюванню злочинності. Аналогічні завдання стоять і перед системою норм, які регулюють виконання покарань, не пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених. Виходячи із вказаних статей, нормативних актів перед установами і органами виконання покарань поставлені конкретні завдання. Для ефективного їх вирішення органи та установи виконання кримінальних покарань з одного боку повинні бути наділені достатнім об’ємом повноважень з метою впливу на засуджених, а з іншого, створювати необхідні умови для їх виправлення та ресоціалізації.

Метою даного дослідження є з’ясування переліку органів та установ виконання кримінальних повноважень а також кола їх повноважень щодо забезпечення належних умов відбуття засудженими покарання.

Актуальність та мета дослідження зумовили наступні завдання наукового пошуку:

висвітлити структуру Державної кримінально-виконавчої служби України;

розглянути положення чинного законодавства, що регулює діяльність кожного з органів та установ виконання покарань;

дати характеристику умов утримання засуджених в залежності від різновиду установи виконання покарань;

сформулювати висновки щодо напрямів удосконалення діяльності органів та установ виконання кримінальних покарань.

Об’єктом даного дослідження є сучасний стан та система органів і установ виконання кримінальних покарань в Україні.

Предмет дослідження законодавче регулювання діяльності структурних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби України, їх правовий статус та нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини у сфері виконання кримінальних покарань (закони та підзаконні нормативно-правові акти).

1. Загальна характеристика органів та установ виконання кримінальних покарань

Згідно Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Основними принципами діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є:

1) законність;

2) повага та дотримання прав і свобод людини та громадянина;

3) гуманізм;

4) позапартійність;

5) єдиноначальність;

6) колегіальність при розробці важливих рішень;

7) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, благодійними і релігійними організаціями;

8) відкритість для демократичного цивільного контролю.

Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до Закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що стосуються завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, розробляє пропозиції, спрямовані на