Направлення осіб, узятих під варту, до слідчих ізоляторів, що відкриваються заново, здійснюється у разі наявності необхідних житлово-побутових умов, як правило, після прийняття в експлуатацію усіх об’єктів спеціальною комісією, призначеною Головою Департаменту.

Забороняється розміщення на території слідчих ізоляторів відділень стаціонарних судово-психіатричних експертиз органів охорони здоров’я, спецприймальників та ізоляторів тимчасового тримання міськрайорганів внутрішніх справ.

Наповнення слідчих ізоляторів установлюється і змінюється Департаментом.

Фактична чисельність узятих під варту і засуджених осіб не може перевищувати наявну кількість індивідуальних спальних місць згідно з установленими чинним законодавством санітарними нормами.

Тримання осіб, узятих під варту, здійснюється за принципами неухильного додержання Конституції України, Закону України “Про попереднє ув’язнення”, вимог діючого законодавства України, Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув’язненими, ратифікованих Україною, і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Діяльність адміністрації слідчого ізолятора ґрунтується на суворому дотриманні законів. Працівникам забороняється вступати в неслужбові стосунки з особами, узятими під варту, та засудженими, а також користуватися їх послугами.

Працівники слідчих ізоляторів звертаються до осіб, узятих під варту, і засуджених на “ви” і називають їх за прізвищем ("громадянин Іванов”, “засуджений Петров").

Щодо осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах, адміністрація слідчих ізоляторів забезпечує:

охорону і режим тримання взятих під варту осіб і виконання вироків, які набрали законної сили, ухвал та постанов суду;

створення належних житлово-комунальних умов та матеріально-побутового забезпечення, медичного обслуговування і надання згідно з встановленими нормами харчування;

виконання передбачених нормами Закону України “Про попереднє ув’язнення” і Кримінально-процесуального кодексу розпоряджень слідчих та судових органів;

виконання щодо засуджених вимог Кримінально-виконавчого кодексу України [20].

2.2. Кримінально-виконавча інспекція

Порядок виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт і виправних робіт та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, організації роботи підрозділів кримінально-виконавчої інспекції щодо направлення осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, до кримінально-виконавчих установ відкритого типу регулюється Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженою Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003. відповідно до цього нормативно-правового акту під час виконання вироку суду, що набрав законної сили, іншого рішення суду, а також закону України про амністію та акту помилування стосовно особи, засудженої до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, працівники інспекції здійснюють такі функції:

Ведуть облік засуджених осіб.

Здійснюють контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб, а також органом, що має право анулювати дозвіл на зайняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженим особам.

Уживають заходів щодо припинення порушень вимог вироку [10].

Уносять подання (додаток 1 до Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань від 19.12.2003) до відповідних органів внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з’явилися за викликом (додаток 2 до Інструкції) до інспекції без поважних причин.

Організовують початкові розшукові заходи засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилають матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб [4].

Беруть участь у виховній роботі із засудженими особами, проводять індивідуальні бесіди з ними.

Контролюють поведінку осіб, засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Один раз на три місяці направляють до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися такі засуджені до адміністративної відповідальності.

Один раз на шість місяців направляють вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.

Роз’яснюють порядок та умови відбування покарання.

У разі потреби здійснюють контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб. За результатами перевірки складають акти у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство), а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженої особи та використовується для контролю за усуненням виявлених недоліків [10].

Відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України направляють до суду подання про звільнення від покарання осіб, які під час його відбування згідно з медичним висновком захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню призначеного судом покарання.

Відповідно до частини першої статті 35 Кримінально-виконавчого кодексу України в разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю направляють прокуророві подання та матеріали для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до частини 1 статті 389 Кримінального кодексу України.

У разі невиконання власником підприємства вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, направляють матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом [4].

У разі потреби дають дозвіл засудженим особам виїжджати за межі України [10].

2.3. Державна виконавча служба

Відповідно