Посади офіцерського складу та прапорщиків дисциплінарного батальйону можуть займати на конкурсній основі найбільш дисципліновані, вольові, добре підготовлені військовослужбовці, які мають досвід практичної діяльності у військах не менш як два роки.

На посади сержантів та солдатів постійного складу дисциплінарних рот і підрозділів охорони та забезпечення приймають військовослужбовців строкової служби, навчених і відібраних у військових комісаріатах посадовими особами дисциплінарного батальйону, або військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Тривалість служби офіцерів у дисциплінарному батальйоні не повинна перевищувати: на посаді командира батальйону п’ять-шість років, на інших посадах — три-чотири роки. За бажанням офіцерів, за умови їх позитивної атестації, строк служби, як виняток, може бути продовжено до шести-восьми років.

Після закінчення зазначених строків служби позитивно атестовані офіцери до початку нового навчального періоду мають право вибору гарнізону в даному військовому окрузі (оперативному командуванні) як для дальшого проходження служби, так і в разі призначення на вищі посади у порядку реалізації висновків атестації.

Командира дисциплінарного батальйону призначає Міністр оборони України, командирів підрозділів та інших посадових осіб — командуючий військами військового округу (оперативного командування) [14].

Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” нагляд за додержанням законів у дисциплінарному батальйоні здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому військові прокурори [9].

Внутрішню, вартову службу та конвоювання засуджених у дисциплінарному батальйоні організовують відповідно до вимог статутів внутрішньої, гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, цього Положення та Інструкції, що затверджує начальник Генерального штабу Збройних Сил України.

До несення караульної служби та конвоювання засуджених не залучають. Засуджені, які стали на шлях виправлення, можуть бути призначені днювальними по дисциплінарній роті та робітниками до їдальні.

Дисциплінарний батальйон розташовують окремо від інших військових частин гарнізону.

Усі службові та жилі приміщення, призначені для розташування підрозділів охорони, обслуговування, сержантів дисциплінарних рот, квартири військовослужбовців, склади стрілецької зброї та боєприпасів розміщують поза територією (зоною), де тримають засуджених.

Територія (зона), на якій розташовані жилі та інші будівлі й споруди, призначені для розміщення та обслуговування засуджених, повинна бути обгороджена міцним парканом суцільного заповнення заввишки не менш як 2,5 м. Зверху на паркані влаштовують козирок з колючого дроту у два ряди. На паркані або в забороненій смузі обладнують технічні засоби охорони.

Двері контрольно-пропускних пунктів і вхідні ворота у розташування дисциплінарного батальйону повинні бути завжди зачинені на замок, їх відчиняють за розпорядженням чергового батальйону.

Вікна і двері приміщень, в яких розміщують засуджених, обладнують металевими гратами. У приміщеннях уночі має горіти чергове освітлення.

На роботу і заняття за межі розташування дисциплінарного батальйону засуджених виводять у складі відділення чи взводу (із записом про це у книзі виходу та повернення засуджених) під охороною озброєного конвою і командою відповідних командирів. Кількість конвойних визначає в кожному окремому випадку командир дисциплінарного батальйону, вона повинна забезпечувати надійну охорону засуджених і належний контроль під час роботи чи занять.

Автомобільний транспорт, який в’їжджає і виїжджає з території (зони), оглядає черговий батальйону.

У виняткових випадках засудженим, які стали на шлях виправлення, може бути дозволено пересування без конвою, якщо це необхідно за характером роботи, яку вони виконують.

Дозвіл на пересування без конвою оформляє наказом командир дисциплінарного батальйону.

Конвойні несуть службу відповідно до вимог актів, зазначених у пункті 12 цього Положення. Вони зобов’язані забезпечити, щоб засуджені не допускали порушень установленого порядку і не спілкувались зі сторонніми особами [14].

Виправні колонії

Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі.

Згідно Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 16.12.2003 N 261 до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання із СІЗО направляються особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості [12].

Не підлягають розподілу та направленню із СІЗО до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання:

1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув’язнення;

2) інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;

3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років;

4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

До виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання із СІЗО направляються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

До виправних колоній середнього рівня безпеки із СІЗО направляються жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину невеликої та середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі [27, c. 54].

До виправних колоній максимального рівня безпеки із СІЗО направляються чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання