здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю неповнолітніх на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

ведення державної статистики щодо неповнолітніх відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

подання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх [12, c. 137].

Уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим і служби у справах неповнолітніх мають право:

приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, посадовими особами і громадянами;

звертатися у разі порушення прав та інтересів неповнолітніх, а також з питань працевлаштування, подання їм іншої допомоги до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

перевіряти стан виховної роботи з неповнолітніми у навчальних закладах, за місцем проживання, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, де працюють неповнолітні;

перевіряти умови утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх;

ставити перед відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах сім’ї та молоді, Республіканським комітетом у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, службами у справах неповнолітніх;

визначати потребу регіонів у створенні та функціонуванні спеціальних установ для неповнолітніх;

розробляти і реалізовувати власні та підтримувати громадські проекти програм соціального спрямування з метою забезпечення та реалізації прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень;

порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних та юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх;

відвідувати неповнолітніх, які опинилися у складних життєвих умовах, перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх, за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити відповідну профілактичну роботу.

Уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї та молоді контролює і координує діяльність Республіканського комітету у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, служб у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, міські та районні ради контролюють і координують діяльність служб у справах неповнолітніх відповідно районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, а також подають їм практичну і методичну допомогу, узагальнюють і поширюють позитивний досвід роботи.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, посадові особи зобов’язані у термін, визначений уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах сім’ї та молоді, Республіканським комітетом у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, відповідними службами у справах неповнолітніх, повідомляти про заходи, вжиті на виконання прийнятих рішень.

Штатна чисельність працівників районних і міських служб у справах неповнолітніх установлюється залежно від кількості неповнолітніх, які проживають у районах, містах (один працівник служби – до двох тисяч неповнолітніх у районах та до чотирьох тисяч – у містах і районах у містах).

Уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх мають права юридичної особи, власний бланк, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Положення про служби у справах неповнолітніх затверджується Кабінетом Міністрів України [5].

2.1. Притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх

Притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх відповідної місцевої державної адміністрації (притулок) — це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому неповнолітніх віком від 3 до 18 років.

Основними завданнями притулку є:

соціальний захист позбавлених сімейного виховання неповнолітніх, які опинилися в складних житлово-побутових умовах, залишили навчальні заклади;

створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності неповнолітніх, надання їм можливості для навчання, праці та змістовного дозвілля.

Діяльність притулку грунтується на принципах гуманності, демократичності, поваги до особистості.

Притулок утворюється, реорганізується та ліквідується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією і підпорядковується відповідній службі у справах неповнолітніх.

Відкриття притулку дозволяється за наявності відповідної навчально-матеріальної бази, зокрема приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки та забезпечені необхідними видами комунально-побутових послуг [9].

До притулку приймаються неповнолітні, які: заблукали; були покинуті батьками або піклувальниками; жебракують і місце знаходження їх батьків не встановлено; залишилися без піклування батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників); залишили сім’ю чи навчальний заклад; вилучені кримінальною міліцією у справах неповнолітніх із сімей, перебування в яких загрожувало їх життю і здоров’ю; втратили зв’язок з батьками під час стихійного лиха, аварії, катастрофи, інших надзвичайних подій; не мають постійного місця проживання і засобів до життя, підкинуті та безпритульні діти; самі звернулися за допомогою до адміністрації притулку; відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

До притулку не приймаються неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і щодо