Разом з вказаним аспектом аналізу діяльності кримінології суттєвим є й інший: встановлення фактів особливо позитивної поведінки, всього того, що свідчить про позитивні якості особи, в цілях правильної оцінки особи при рішенні питання про застосування покарання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій (Особлива частина) / Александров Ю.А., Гаврилишин А.П., Гринчак В.М., Джужа О.М., Лихолоб В.Г. — К., 2000. — 201 с.

Криминология: Учеб. / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой. — М., 1994. — 415 с.

Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2-кн. / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.

Кудлай Т.П. Специализированные субъекты профилактики правонарушений несовершеннолетних. – К., 1991.

Кримінологія. Особлива частина: Навч. посібн. для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. І.М. Даньшина. – Харків, 1999.

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

Завдання 1

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ КУРОРТНИХ, ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗОН ТА КУРОРТІВ

Поняття і юридична природа курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів

Курортні зони — це освоєні природні території на землях оздоровчого значення, що мають природні лікувальні ресурси та фактори, необхідні для їх експлуатації будівлі і споруди з об'єктами інфраструктури, які використовуються в тому числі шляхом промислового освоєння, з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та поліпшення здоров'я людей. Це_ — мінерально-термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Лікувально-оздоровчі зони — це території, які мають виражені природні лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, сприятливі для поновлення і зміцнення здоров'я людей.

Природними лікувальними ресурсами є природні утворення, які формують особливі ландшафти і мікрокліматичні умови в регіоні, що справляють на організм людини оздоровчий ефект — пляжі, акваторії морів, внутрішні водосховища, повітряний басейн, парки, лісопарки, лісні і гірські масиви, соляні (гірські) виробки тощо.

Природними оздоровчими факторами є природні явища, які присутні і виявляються в конкретній місцевості в найоптимальніших для організму людини концентраціях і сполученнях: тривалість, інтенсивність і радіаційна безпека сонячного випромінювання, вологість повітря, інтенсивність і направленість вітрів, рівень аеровізації атмосфери, температура навколишнього середовища.

Курорт — це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі, споруди з об'єктами інфраструктури, яка використовується з метою лікування. медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. На такій території розташовані санаторно-курортні заклади, заклади відпочинку і культури, видовищні підприємства, підприємства громадського харчування, торгівлі і побутового обслуговування, призначені для обслуговування осіб, що прибувають на курорт для лікування і відпочинку.

Юридичними ознаками курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів виступають:—

підтверджена у встановленому порядку наявність природних лікувальних ресурсів або лікувальних оздоровчих ресурсів і факторів, придатних для використання з метою поновлення та зміцнення здоров'я людей;—

наявність відповідних висновків щодо можливості використання таких територій для лікування, оздоровлення, відпочинку, в тому числі для організації господарської діяльності;—

прийняття відповідними органами рішення про оголошення цих територій та встановлення їх меж, розмірів, видів;—

визначення порядку господарювання, проживання і природокористування для забезпечення охорони зазначених зон, захисту їх від забруднення і передчасного виснаження.

Наявність зазначених ознак є достатньою підставою для визнання відповідних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами та встановлення для них спеціального режиму. Правовий режим — це сукупність правил, вимог з утворення, використання, управління, охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон і курортів, спрямованих на їх ефективну експлуатацію.

Уперше в законодавстві правовий режим таких зон визначено в Положенні про курорти, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 5 вересня 1973 p., згідно з яким території, зайняті природними лікувальними засобами, приладами і спорудами для їх використання, санаторно-курортними закладами та закладами відпочинку і культури, а також видовищними підприємствами, призначеними для обслуговування осіб, що перебувають на лікуванні і відпочинку, визначаються курортними зонами і для них встановлюється спеціальний правовий режим. На них забороняється будівництво нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо із задоволенням потреб осіб, що прибувають на курорт для лікування і відпочинку, місцевого населення, а також потреб санаторно-курортного і житлового цивільного будівництва. Для охорони таких територій влаштовуються округи санітарної охорони зі спеціальними природоохоронними режимами, визначається система органів, відповідальних за експлуатацію природних лікувальних засобів.

Доповнюється зміст правового режиму курортних і лікувально-оздоровчих зон Законом України від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з яким в їх межах забороняється діяльність, що суперечить цільовому призначенню яке може негативно впливати на лікувальні якості і санітарний стан території, що підлягає особливій охороні.

Згідно із Земельним кодексом України курортні і лікувально-оздоровчі зони як території, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для профілактики і лікування, відносяться до земель оздоровчого призначення. Тому правовий режим зон доповнює ст. 73 цього кодексу, яка, зокрема, забороняє передачу в межах округів санітарної охорони зазначених земель земельних ділянок у власність і надання їх v користування, в тому числі в оренду тим підприємствам, установам, організаціям та громадянам, діяльність яких несумісна з охороною природних лікувальних властивостей і забезпеченням сприятливих умов для відпочинку