одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;

одержувати протягом року дев’ять посилок (передач) і чотири бандеролі.

При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено:

додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії;

додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися, крім передбачених статтею 130 цього Кодексу, такі заходи заохочення:

надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії;

надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів.

Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин. Забороняється відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.

За порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії; скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтею 143 Кримінально-виконавчого кодексу України;

поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.

Крім посадових осіб, визначених у статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України, правом застосування заходів заохочення і стягнення користуються старші вихователі і вихователі.

Старший вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного ним або вихователем стягнення; попередження; догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії.

Вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення; попередження; догана.

Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується Державним департаментом України з питань виконання покарань за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах неповнолітніх.

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.

Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.

На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.

Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішення питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

Організація і діяльність піклувальної ради визначаються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії [2].

5. УСТАНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ, ЯКІ ЗВІЛЬНИЛИСЬ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

5.1. Загальноосвітня школа соціальної реабілітації

Загальноосвітня школа соціальної реабілітації (школа соціальної реабілітації) є державним закладом освіти. Направлення дітей і підлітків на навчання до шкіл соціальної реабілітації здійснюється судами у встановленому законом порядку.

Школа соціальної реабілітації має створити належні умови для життя, навчання та виховання учня, підвищення його загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечити правове виховання та соціальний захист в умовах постійного педагогічного режиму.

Особливості педагогічного режиму, умов виховання та утримання дітей і підлітків у школі соціальної реабілітації визначаються:

спеціальним режимом дня та системою навчальної і виховної роботи;

постійним наглядом і педагогічним контролем за учнями;

виключенням можливості вільного виходу учнів за межі території школи соціальної реабілітації без дозволу адміністрації.

Школи соціальної реабілітації підпорядковуються управлінням освіти обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Школа соціальної реабілітації охоплює процес навчання та виховання учнів загальноосвітньої школи I і II ступенів. З дозволу Міносвіти окремі школи соціальної реабілітації можуть охоплювати три ступені освіти середньої загальноосвітньої школи. Кількість учнів у школі соціальної реабілітації не повинна перевищувати 180 чоловік [7].

Створення, реорганізація та ліквідація школи соціальної реабілітації проводиться управліннями освіти Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням Міносвіти з дозволу Кабінету Міністрів України.

Навчально-виховна робота у школі соціальної реабілітації організовується на основі поєднання навчання із різнопрофільною продуктивною працею, створення умов для участі учнів у позакласній роботі за інтересами.

Навчально-виховний процес здійснюється за варіантними навчальними планами й програмами загальноосвітньої школи I та II ступенів, затвердженими Міносвіти. Для учнів, що виявили особливі здібності у вивченні певних предметів, а також для учнів із значною педагогічною занедбаністю учителі складають індивідуальні навчальні плани,