Організаційно-методичне та кадрове забезпечення, організація підвищення кваліфікації лікарів, психологів, соціальних працівників можуть здійснюватися центром самостійно або за його замовленням структурним підрозділом управління охорони здоров’я чи освіти обласної (міської) державної адміністрації.

ВИСНОВКИ

Під час подальшої розбудови системи профілактики злочинів серед неповнолітніх слід враховувати попередній позитивний досвід і разом з тим нові суспільні вимоги. Вважаю, було б корисно відновити роботу громадських вихователів, які б здійснювали профілактичний вплив на кожного конкретного підлітка, широко залучити до участі у запобіганні злочинам серед неповнолітніх громадськість шляхом створення добровільних громадських формувань за місцем проживання, навчання і роботи підлітків, а також органи місцевого самоврядування, трудові колективи підприємств, установ, організацій тощо.

Слід відпрацювати чітку взаємодію всіх цих органів у напрямі профілактики злочинності неповнолітніх. В цілому запобіжна діяльність повинна носити системний характер. Профілактичні заходи мають здійснюватися суб'єктами запобігання як на рівні видання спеціальних нормативно-правових актів, так і на рівні проведення загально-профілактичної й індивідуальної роботи з підлітком, що потребує відповідного впливу. Зрештою, створення надійної та ефективної системи запобігання злочинам серед неповнолітніх дасть змогу вирішити багато суспільних проблем і насамперед забезпечить зниження злочинності у майбутньому та зміцнення правопорядку в цілому в державі.

Профілактика злочинності неповнолітніх повинна здійснюватись у комплексі тактичних та стратегічних заходів. До тактичних кроків слід віднести наступні загальносоціальні міри:

- вирішення проблем материнства, сім'ї, бездоглядності та безпритульності, правової і матеріальної підтримки малозабезпечених та багатодітних сімей, здійснення патронажного обслуговування дітей з таких сімей ;

- створення умов для соціальної, психолого-педагогічної, медичної, правової підтримки і реабілітації дітей з девіантною поведінкою, розширення мережі притулків для неповнолітніх;

- підвищення ефективності та вдосконалення діяльності всіх суб'єктів державної системи соціального та правового захисту неповнолітніх, створення органами місцевого самоуправління підсистеми роботи з неповнолітніми;

- посилення індивідуальної результативної профілактики антисоціальної поведінки неповнолітніх з психічними аномаліями;

- координація діяльності органів соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх;

- організація теоретичних і методичних досліджень з проблем профілактики правопорушень молоді, узагальнення досвіду (в тому числі зарубіжного) і впровадження в практику найефективніших методів цієї роботи, підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з даної проблеми;

- активне залучення громадськості, церкви до профілактики злочинності неповнолітніх;

- більш дієве використання педагогічного потенціалу закладів освіти, наприклад, практичне виконання ними ст. 22, 59, 35 Закону України "Про освіту" та ст. 29 Закону України "Про загальну середню освіту" (здійснення соціально-педагогічного патронажу з метою взаємодії закладів освіти, сім'ї та суспільства у вихованні дітей, залучення до навчального процесу дітей шкільного віку, які залишили навчання ).

- реформування та вдосконалення процесу ресоціалізації засуджених неповнолітніх;

- забезпечення умов змістовного дозвілля (матеріальна підтримка дитячого спорту, творчості тощо), а також можливості працевлаштування;

- припинення пропаганди засобами масової інформації культу насильства, матеріального успіху за будь-яку ціну, романтизації злочинної субкультури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 26 червня 1996 р. за № 254К - 96 ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - С. 141.Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року N 1129-IV

Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року N 1129-IV.

Закон України Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх від 24 січня 1995 року N 20/95-ВР (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 6, ст. 35)

Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 р. N 502

Положення про Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, затверджено Указом Президента України від 15 квітня 2002 року N 340/2002

Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України N 384 від 13.07.96 р.

Постанова Кабінету Міністрів України Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації від 13 жовтня 1993 р. N 859

Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх від 6 вересня 1996 р. N 1072

Постанова Кабінету Міністрів України Про Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх від 9 червня 1997 р. N 565

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені Наказом Державного департаменту україни з питань виконання покарань від 25.12.2003 N 275

Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затверджені Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 року N 261

Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій (Особлива частина) / Александров Ю.А., Гаврилишин А.П., Гринчак В.М., Джужа О.М., Лихолоб В.Г. — К., 2000. — 201 с.

Криминология: Учеб. / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой. — М., 1994. — 415 с.

Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2-кн. / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.

Кудлай Т.П. Специализированные субъекты профилактики правонарушений несовершеннолетних. – К., 1991.

Кримінологія. Особлива частина: Навч. посібн. для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. І.М. Даньшина. – Харків, 1999.

Контрольна робота з кримінології на тему:

“ПРИЧИНИ ЗЛОЧИННОСТІ”

1. Поняття та класифікація причин та умов злочинності у сучасній кримінології

Проблема причин злочинності — одна з центральних у кримінології. Вона існує протягом тисячоліть, тобто виникла значно