а) чи є в підозрюваного ознаки недавнього споживання наркотику, і якщо так, то які саме; б) чи знаходиться особа в стані наркотичного сп’яніння чи голодування; в) чи знаходилася дана особа в момент учинення злочину в стані, що виключає осудність; г) чи є в даної особи ознаки наркоманії, і якщо так, то які; д) яка давність виникнення наркологічної залежності в даної особи. е) чи потребує дана особа примусового протинаркотичного лікування та ін. [27]
Агротехнічна експертиза допомагає вирішувати питання: а) чи носять посіви наркотичних культур дикозростаючий або культурний характер (з урахуванням розміщення рослин, відстаней між кущами, щільності і доглянутості посівів та інших ознак); б) який розмір очікуваного врожаю даних посівів і т. ін.
Судово-фармакологічна експертиза визначає: а) чи є речовина лікарською, і якою саме; б) які сліди лікарських засобів є на даному предметі; в) чи може лікарський засіб застосовуватися без призначення лікаря та ін.
Почеркознавча експертиза проводиться в тих випадках, коли є необхідність установити, ким виконаний текст записки, листа, рецепта, виявлених під час обшуку або при проведенні інших слідчих дій.
У справах цієї категорії можуть призначатися й інші експертизи: грунтознавча, фоноскопічна, трасологічна, дактилоскопічна та ін. Так, найчастіше при вилученні предметів, які підлягають спеціальному дослідженню (чи є вилучена речовина наркотиком), не провадиться огляд цих предметів спеціалістами з метою виявлення слідів рук на упаковках із наркотиками, що дозволяє злочинцю ухилитися від відповідальності, оскільки не закріплюється «прив’язка» вилучених предметів до конкретної особи. Тому, у випадках виявлення слідів пальців рук на упаковках наркотичних засобів, обов’язково має бути призначена дактилоскопічна експертиза для встановлення конкретної особи, якій належать ці сліди [31].
Накладення арешту на майно. За вчинення злочинів, передбачених деякими статтями Кримінального кодексу України, передбачена конфіскація майна обвинувачуваних. Тому вже на перших етапах досудового розслідування мають бути вжиті заходи щодо забезпечення можливості здійснити її за вироком суду. З цією метою слід перевірити наявність у підозрюваних внесків у банках, автомашин, установити їхнє членство в дачних або житлово-будівельних кооперативах, накласти арешт на майно тощо.
Якщо у слідчого є підстави вважати, що особи, на майно яких він збирається накласти арешт в порядку ст. 126 КПК, будуть чинити опір опису майна, яке знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, то слідчому доцільно вирішити питання про проведення обшуку. Правовою підставою проведення обшуку і вилучення під час нього цінностей і майна обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна є ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 186 КПК [20, с. 198].
Робота слідчого (дізнавача) з речовими доказами. Речовими доказами в кримінальних справах про незаконний обіг наркотичних засобів можуть бути:
1. Знаряддя вчинення злочину (інструменти для виробництва, зберігання, транспортування наркотичних засобів, автотранспорті засоби, підготовлені для їх нелегального перевезення тощо);
2. Предмети, які зберегли на собі сліди злочину (шприці, голки, терези, лабораторне обладнання для нелегального виробництва наркотиків тощо);
3. Гроші, цінності і предмети, здобуті в результаті участі в наркобізнесі, інші матеріальні об’єкти, що можуть бути засобом для викриття винних (особисті записні книжки з адресами і телефонами осіб, пов’язаних спільною злочинною діяльністю, листи, розписки, проїзні документи, квитанції, рецептурні бланки, печатки, штампи, що мають значення для справи;
4. Предмети, що були об’єктами злочинного посягання (наркотичні засоби, хімічні реагенти всіх видів тощо) [35].
Речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття кримінальної справи (ч. 1 ст. 80 КПК) в опечатаному вигляді в камері для речових доказів органу слідства чи дізнання.
Питання про речові докази вирішується в порядку, передбаченому ст. 81 КПК. Наркотичні речовини, як такі що вилучені з обігу знищуються або передаються відповідним установам.
Порядок знищення цих речовин визначений у Інструкції про порядок знищення вилучених із незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, використання яких у законному обігу визнано недоцільним, а також обладнання для їх виготовлення (затверджена Наказом МВС України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України № 437 дск/95 дск/9/1.05-77/17-5/5-16 нар95) [14].
Документом, що підтверджує факт знищення є акт про знищення наркотичних засобів, скріплений підписами посадових осіб, які брали участь у знищенні, затверджений керівником органу чи підрозділу, який провадив слідство або дізнання. Цей акт приєднується до кримінальної справи або до матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи. Якщо акт про знищення було складено за матеріалами про відмову у порушенні справи, то один його примірник направляється до УОІ УМВС України в Дніпропетровській області.
Передача необхідної кількості наркотичних засобів, використання яких у законному обігу визнано недоцільним, може бути здійснена лише за письмовою вказівкою начальника Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків МВС України і за погодженням з Комітетом по контролю за наркотиками для забезпечення навчального процесу у спеціалізованих кінологічних центрах; з метою проведення експертиз або науково-дослідної діяльності в установах МВС України, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Держкомкордону України, Державної митної служби України та Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України, а також для проведення контрольованих поставок і оперативних закупок [25].
ВИСНОВОК
Отже, незаконний обіг наркотиків – специфічна область організованої злочинної діяльності (чітка ієрархія, наявність керівного ядра, ролевий розподіл функцій членів організації, жорстка дисципліна і строга конспірація, зв’язки з корумпованими урядовцями різних служб держапарату і владних структур, наявність комерційних каналів