Виходячи з одержаного повідомлення, слідчий в цілому правильно визначив, яких фахівців необхідно залучити до огляду (до огляду було залучено експерта-криміналіста).

Оскільки у Г. виявлено ознаки сп'яніння, його направили на медичне освідування у супроводі працівників міліції.

Однак, на мою думку, безпосередньо до проведення огляду місця події необхідно було залучити також і судового медика, який у подальшому міг надати допомогу слідчому у постановці питань перед судово-медичною експертизою, а також спеціаліста-автотехніка, який би більш кваліфіковано провів огляд транспортного засобу. Як результат, на мою думку, огляд транспортного засобу проведено дещо поверхово. У протоколі огляду місця події відсутні детальні відомості щодо наявних на ньому пошкоджень.

Поряд з цим, результати допиту потерпілого З. були оформлені протоколом допиту свідка. Відповідно, не були дотримані встановлені КПК України процесуальні вимоги щодо допиту потерпілого. Так, (згідно протоколу) його попередили про відповідальність за відмову від дачі показань, хоча одним із прав потерпілого є саме право відмовитись давати показання.

Крім того, під час допиту окремих свідків (зокрема батьків потерпілого) слідчий зайняв дещо пасивну позицію і не вжив заходів до встановлення окремих обставин події злочину, які мали важливе значення для його розслідування. Такою обставиною є зокрема обставини, які характеризують стосунки обвинуваченого з потерпілим та обвинуваченого з допитуваними.

Однак, в основному, порядок проведення слідчих та інших процесуальних дій відповідав нормам КПК, суттєвих порушень, які б дали можливість говорити про можливість додаткового чи повторного досудового слідства, на нашу дуку, не було. Під час кожної слідчої та іншої процесуальної дії здійснювалось посилання на норми Конституції України, КПК України, Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про міліцію”, Кримінального кодексу України та ін.

При провадженні слідчих дій в більшості були присутні всі необхідні їх учасники. Під час допитів обвинуваченого Г. був присутній захисник.

Судово-медичну експертизу одноособово провів судово-медичний експерт Івано-Франківського обласного бюро судово-медичних експертиз.

Для проведення судово-медичної експертизи цілком вірно було вибрано установу – Івано-Франківське обласне бюро судово-медичних експертиз. Для її проведення винесено постанову, яка в цілому відповідає вимогам, що пред’являються до таких документів. Запитання, поставлені на вирішення експертизи, сформульовані чітко та повно.

На проведення експертизи було передано необхідні медичні документи та матеріали кримінальної справи.

Порядок проведення слідчих дій в цілому відповідав криміналістичним рекомендаціям.

Під час допиту потерпілого А. з метою відновлення у пім яті забутого слідчий застосовував тактичний прийом, який у криміналістичній літературі називають асоціаціями за схожістю та суміжністю. Задаючи запитання про час, коли потерпілий вийшов з кафе, слідчий намагався відновити у пам’яті потерпілого орієнтовний час, коли сталось ДТП.

Під час провадження кожного допиту застосовувався тактичний прийом, який передбачає вільну розповідь допитуваного про відомі йому обставини події злочину. Це здійснюється з метою з’ясування невідомих раніше обставин справи та встановлення психологічних та психічних особливостей особи, її характеру та виду пам’яті (зорова, слухова та ін.).

Результати слідчих дій у відповідних процесуальних документах зафіксовані у переважній більшості повно та об’єктивно. Однак, під час провадження допитів свідків доцільно було б використати звукозапис, а на допиті обвинувачених – відеозапис, оскільки у випадку виникнення сумнівів щодо правильності вибору тактичної та правової сторони проведення допиту вони дозволяли б наочно пересвідчитись про обставини, за яких було проведено відповідні слідчі дії. Відеозапис також доцільно було б провести і під час відтворення обстановки та обставин події. Непроведення вказаної слідчої дії, на мою думку, суттєво обмежує доказову базу у дані кримінальній справі.

Результати не всіх слідчих дій варто визнати позитивними. Так 3 з 9 свідків вказали про те, що не бачили того, що сталось, та жодної інформації про обставини злочину повідомити не можуть. Двоє свідків підтвердили лише окремі обставини вчиненого, які побічно стосуються обставин справи (один свідок розмовляв по мобільному телефону з обвинуваченим за кілька годин до того, коли сталась подія злочину, а інший свідок, будучи колегою обвинуваченого по роботі, дав лише поверхневу характеристику Г.). Допити обвинуваченого та решту свідків можна визнати результативними з точки зору доведеності вини Г. у вчиненні злочину, а результати СМЕ – на предмет тяжкості нанесених потерпілому тілесних ушкоджень. За результатами експертизи у потерпілого З. наявні тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент спричинення, а також закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров’я.

У переважній більшості випадків можна говорити про планування розслідування. Про це свідчить послідовність проведення допитів потерпілого, свідків та деяких обвинувачених, а також конкретно дата та час їх провадження. Так слідчий з метою запобігти впливу показань однієї особи на показання іншої, планував їх допит у різний день та різний час з урахуванням можливої тривалості кожного допиту. Спланованим необхідно визнати