При допиті затриманих з’ясовують: від кого отримані наркотики або психотропні речовини, чи вироблялася і ким їх розфасовка; кому збуваються наркотики, де, за яких обставин, за яку ціну, чи є постійні покупці, хто їм рекомендував збут; де збувається отриманий «товар», як розраховуються з постачальником, як давно займаються збутом, чи затримувалися правоохоронними органами, за яких обставин і ін. [17, с. 144].

У справах про розкрадання або вимагання названих об’єктів повинні бути допитані співробітники підприємства або установи - місця знаходження цих об’єктів і винні в злочині. В перших з’ясовуються всі обставини крадіжки або вимагання. Паралельно перевіряється версія про інсценування злочину з ціллю привласнення або розтрати наркотиків або психотропних речовин.

У справах про незаконну видачу або підробку документів, що дають право на отримання названих об’єктів, допитуються винні і особи, що отримали наркотики або відповідні документи. З’ясовують, які наркотики або психотропні речовини міг набути одержувач рецепту, в яких дозах, чи були в одержувача показання до прийому виписаних ліків, чи отримала особа, що незаконно видала рецепт, матеріальну вигоду і в яких розмірах; чи мали місце аналогічні випадки у минулому. При підробці вказаних документів винний допитується про цілі і способи підробки, джерела придбання необхідних для підробки технічних засобів, співучасників, аналогічних злочинів у минулому. Підроблений рецепт перевіряється по місцевому криміналістичному обліку підроблених рецептів і зразків почерку осіб, що їх заповнили.

При допиті організаторів і власників притонів для наркоманів або токсикоманів повинні бути з’ясовані всі обставини створення притону, коло клієнтів, джерела придбання наркотиків чи психотропних препаратів власником притону, режим, встановлений для відвідувачів притону, розмір оплати за його відвідини, за наркотики.

Крім допитів винних на початковому етапі розслідування проводяться обшуки в них і їх знайомих. Об’єктами пошуку є сліди діяльності по незаконному обігу наркотиків, описані вище.

Об’єктами слідчого огляду по даній категорії справ можуть бути місце затримання, приміщення підпільної лабораторії, місце зберігання наркотичної сировини, приміщення притону, справжні і підроблені медичні рецепти.

Для впізнання пред’являються, зазвичай, збувачі, іноді інші учасники незаконного обігу наркотиків, у тому числі і організатори злочинної діяльності.

З числа судових експертиз на цьому етапі розслідування, зазвичай, проводиться експертиза наркотичних засобів і сильнодіючих речовин, метою якої є встановлення природи речовини, знайденої в затриманого, з’ясування призначення устаткування і апаратури [23, с. 7].

РОЗДІЛ 4. ПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Для участі в проведенні слідчих дій (оглядів, обшуків, виїмок) в якості понятих не рекомендується залучати осіб, що знаходяться в приміщенні, де проводиться слідча дія. Ці особи можуть при подальшому розслідуванні та розгляді справи в суді стати на бік обвинувачених через те, що вони є родичами, знайомими або навіть наркоманами. Тому здобути докази в результаті їх допиту на підтвердження фактів вилучення наркотичних засобів у конкретної особи чи в певному місці буде практично не можливо.

Затримання підозрюваного. По справах, пов’язаних із наркотиками, затримання підозрюваних, як правило, здійснюється співробітниками міліції, що одержали повідомлення про вчинення злочину. Специфіка кримінально караних діянь даної категорії така, що саме затримання на гарячому дозволяє в більшості випадків виявити речові докази, що викривають злочинця, і визначити подальший хід розслідування.

Практично майже неможливо довести факт зберігання, перевезення або споживання наркотиків у тому випадку, якщо вони або їхні сліди не будуть виявлені на підозрюваному або в його будинку. З тактичної точки зору дуже важливо вирішити питання про вибір моменту і послідовності затримання учасників злочинної групи. Зрозуміло, що подібне питання виникає в тому випадку, якщо затриманню передує оперативно-розшукова робота органів міліції. Якщо ж ця слідча дія провадиться за сигналом приватних осіб, що містить цілком визначені відомості, питання про час, місце і конкретну особу вирішується залежно від змісту цієї інформації.

Вирішуючи питання щодо затримання, співробітники міліції повинні враховувати умови, які впливають на її результати, зокрема:

? ким є затримуваний – перевізником, виготовлювачем, скупником, збувальником наркотичних засобів, притоноутримувачем і який ступінь його суспільної небезпеки (раніше засуджений, наркоман-організатор або активний член злочинної групи);

? характер і достовірність відомостей щодо місця перебування такої особи;

? обстановка, час доби і місцевість, де передбачається здійснити затримання;

? можливі ускладнення, що можуть виникнути в процесі затримання злочинця (затримуються група, наявність зброї, автотранспорту, труднощі з проникненням у помешкання та ін.);

? час, який мають співробітники міліції для підготовки до затримання осіб даної категорії [21, с. 33].

Залежно від умов і обстановки затримання може бути відкритим або легендованим, гласним або негласним. При відкритому затриманні підозрюваному прямо й відверто повідомляється причина затримання і пояснюється, що він буде доставлений до органу внутрішніх справ, при легендованому – підозрюваний доставляється до міськрайоргану внутрішніх справ під якимось пригожим приводом і тільки там йому відверто повідомляється причина затримання; при гласному – процедура затримання не маскується від навколишніх осіб; при негласному – даний факт приховується від останніх.

Вибір моменту обумовлений необхідністю затримання на гарячому під час перевезення, вчинення угоди, кустарного виготовлення опію або гашишу, коли точно відомо, що в даний момент наркотики знаходяться у певної особи. Вирішення питання щодо послідовності затримання залежить від того, які докази можуть бути отримані