зі слів інших осіб, з’ясовується, від кого саме, у зв’язку з чим, коли, за яких обставин і що конкретно стало їм відомо по справі. Свідків, що спостерігали факт затримання підозрюваного з наркотиками, допитують про обставини затримання, у них з’ясовують, чи не намагався злочинець позбутися наркотику та інших речових доказів, про його поводження, висловлення. Можуть бути допитані працівники міліції і представники громадськості, що брали участь у затриманні.
Свідкам із числа попутників перевізника наркотиків, а також провідникам поїздів, водіям таксі, автобусів ставляться запитання про місце, де сів підозрюваний, хто його супроводжував, які речі були при них. Водії таксі допитуються також про адреси, куди заїжджав підозрюваний, прикмети осіб, із якими він зустрічався, який вантаж і куди перевозився. Одночасно здійснюються оперативно-розшукові заходи для перевірки і реалізації отриманих відомостей [20, с. 194].
Різноманітна інформація може бути отримана при допитах знайомих, сусід, родичів. При цьому необхідно враховувати взаємовідносини цих осіб, їхню зацікавленість або можливість участі в злочинах, що майже завжди відбивається на показаннях.
У даному випадку бажано оперативним шляхом одержати відомості про взаємовідносини в сім’ї, спосіб життя і поводження її членів, що допоможе слідчому обрати відповідну тактику і програму допиту. Зазначені свідки можуть повідомити про прикмети осіб, що відвідували підозрюваного, у кого він одержував і кому збував наркотики, із ким і куди виїжджав, на якому транспорті, що розповідав про поїздку.
Велике значення має виявлення і допит свідків із числа осіб, що споживають наркотики або є наркоманами, тому що вони, як правило, знають збувальників наркотиків та іноді недоброзичливо до них ставляться. З урахуванням особистості варто докладно роз’яснити, що добровільна здача наркотичних засобів і вказання на джерело їх придбання та активне сприяння розкриттю злочину звільняє їх від кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 307 КК).
У ситуації, коли затримана особа заявляє, що вилучена в нього речовина була ним знайдена або що незнайомі особи попросили допомогти донести пакунок, у якому вона знаходилося, а при затриманні сховалися, рекомендується для перевірки його показань організувати вихід із затриманим на це місце події та його огляд. Для правильної організації роботи з виявлення свідків бажано також, щоб працівники органів дізнання з’ясували, які об’єкти знаходяться на цій території, які особи пов’язані з цим місцем у силу службових чи інших обов’язків, який вид транспорту доставляє людей у це місце і розклад його руху.
Обшук і виїмка. Обшук може бути проведений лише після порушення кримінальної справи.
Обшук житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, за виключенням випадків, пов’язаних із врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину у сфері обігу наркотиків. В протоколі обшуку, проведеного без постанови судді, дізнавач чи слідчий повинні зазначити причини, що обумовили проведення цієї слідчої дії без такої постанови [5, с. 25].
Для забезпечення можливості прийняття суддею позитивного рішення про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи працівникам оперативних підрозділів органів внутрішніх справ слід заздалегідь накопичувати інформацію про знаходження в певному місці чи в певної особи наркотичних засобів. Цю інформацію в дозволених законом межах можна бути пред’явити судді з метою формування у нього внутрішнього переконання в необхідності проведення обшуку.
Обшук особи і виїмка у неї предметів і документів також повинні проводитись за постановою судді. Без постанови судді такі дії можна провести лише у випадках, передбачених у ч. 3 ст. 184 КПК [18].
У процесі підготовки до обшуку варто враховувати, що його успіх залежить від знання зовнішнього вигляду, форми й упаковок найбільш поширених наркотиків, їхнього специфічного запаху, способу виготовлення, збереження, перевезення, видів схованок, які використовуються злочинцями. Тому для успішного пошуку наркотиків (особливо на відкритій місцевості, коли обстежується велика територія) варто організувати використання спеціально тренованих розшукових собак, технічних пошукових приладів і пристосувань, набору експрес-тестів для попереднього дослідження виявлених наркотиків.
З метою встановлення можливо повного переліку предметів і слідів, що необхідно шукати на місці проведення обшуку, виникає необхідність класифікувати предмети пошуку. По досліджуваних справах найчастіше відшукуються й вилучаються такі об’єкти: наркотики; предмети і пристосування для збереження, виготовлення, переробки зі слідами наркотиків (посуд, упаковки, ваги і т. ін.); гроші, цінності, предмети, нажиті шляхом незаконних операцій із наркотиками; документи, що мають значення для справи (підроблені медичні рецепти, квитанції на відправлення телеграм, бандеролей, посилок, багажу, упаковок від них, проїзні документи, записні книжки, записки, листи).
Провадження обшуку за місцем роботи і проживання підозрюваного, його співучасників або в будь-якому місці можливого збереження наркозасобів, пристосувань для їхнього виготовлення і перевезення повинно здійснюватися одночасно з затриманням, особистим обшуком підозрюваного або негайно після цих дій.
При проведенні обшуку в кожного із співучасників у справах, пов’язаних із наркотиками, необхідно особливу увагу звертати на записи телефонів, адрес, фотографії, записи про складені угоди і отримані прибутки, квитанції телефонних переговорів і інші джерела інформації, що можуть мати значення для встановлення обставин у справі.
У ситуації, коли підозрюваний затриманий під час перевезення або збуту наркотику, особистий обшук варто проводити відразу на місці його затримання, у ході якого вилучаються наркотики, зброя та інші предмети, щоб їх не використовували для надання опору. Потім, після доставляння затриманого у відділ міліції, він, його одяг і речі ще раз піддаються більш детальному обшуку.
Для підтвердження факту того, що наркотики побували в руках затриманого, із долонь рук необхідно зробити змиви