Пред'явлення для впізнання. При розслідуванні зґвалтування виникає необхідність у пред'явленні для впізнання (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів. Проведення цієї слідчої дії передбачається ст. 174 КПК.

4.3. Призначення та проведення експертиз

Для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту, призначається судово-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потерпілої. З її допомогою визначають: а) наявність факту статевих зносин; б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).

У залежності від конкретних обставин вчиненого зґвалтування на вирішення судово-медичної експертизи виносяться такі питання: а) чи є тілесні ушкодження, характерні для зґвалтування, їх давність; б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження); в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень обставинам, які викладені заявницею; г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження; ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям; д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення; е) чи вагітна заявниця, термін вагітності.

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована, то судово-медична експертиза проводиться в лікарні. У випадках, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування [29, c. 256].

Згідно зі ст. 193 КПК освідування може бути проведено судово-медичним експертом, лікарем та слідчим з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні (у вигляді протоколу або довідки), використовуються згодом судово-медичною експертизою.

При наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання: а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (якщо так, то які, де, якої давності); б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої; в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої і які строки її давності).

У ході розслідування зґвалтувань досить часто призначається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, які дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, які залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі. На вирішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання: а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді волокон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного); б) чи є на одязі підозрюваного волокна одягу потерпілої; в) чи мав місце факт контактної взаємодії одягу підозрюваного та потерпілої; г) чи немає на їх одязі яких-небудь часток, які мають загальну групову належність; ґ) чи є на знаряддях злочину мікрочастки (якщо так, то яка їх групова належність); д) чи є в піднігтьовому вмісті підозрюваного текстильні волокна (якщо є, то чи мають вони спільну групову належність з волокнами одягу потерпілої).

Судово-біологічна експертиза може бути призначена в разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.

Судово-психологічна експертиза призначається для вирішення питань, які стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні. З її допомогою можна визначити: а) здатність вказаних осіб правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати про них свідчення; б) можливість запам'ятати в конкретній ситуації прикмети зовнішності людини, предметів, ділянок місцевості тощо; в) наявність або відсутність стану фізіологічного афекту або іншого емоційного стану; г) психологічні особливості особи (темперамент, характер, потреби, інтереси тощо), чи усвідомлювала потерпіла значення дій, які вчиняли з нею, та ін.

Щодо неповнолітніх, то на вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання: а) рівень розумового розвитку та його відповідність віку; б) найбільш яскраве виявлення психічних властивостей особи, які можуть впливати на її поведінку (запальність, замкненість, надзвичайна обережність тощо); в) чи міг неповнолітній повністю усвідомлювати характер та значення своїх дій або дій, вчинених по відношенню до нього; г) чи властива йому схильність до фантазування та ін. [7, c. 629]

Проведення цієї експертизи доручається фахівцям з дитячої та юнацької психології (психолог, педагог). У процесі розслідування можуть призначатися комплексні медико-психологічні, психолого-психіатричні експертизи.

Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводити його доцільно після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з'ясування його стосунків з' потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.

До допиту підозрюваного слід ретельно підготуватися, проаналізувати показання потерпілої, результати огляду місця події та її одягу, висновок судово-медичної експертизи, ознайомитися з характеристикою та іншими документами, які дозволяють скласти уяву про особу підозрюваного, його спосіб життя та поведінку. Такі дані необхідні для визначення тактики допиту та орієнтації слідчого під час його проведення.

На початку допиту підозрюваному повідомляється, у вчиненні якого злочину він підозрюється, та