Оскільки підозрюваний не попереджається про відповідальність за відмову давати показання та за дачу неправдивих показань, на початку допиту слід роз'яснити йому доцільність отримання від нього повних та правдивих свідчень.

РОЗДІЛ 5

ПРОФІЛАКТИЧНІ ДІЇ СЛІДЧОГО ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

Виявлення причин та умов, які сприяють вчиненню зґвалтувань, вжиття заходів для їх усунення (ст.ст. 23,23-1 КПК) — найважливіше завдання попереднього слідства. Профілактична робота слідчого по справах про зґвалтування має свою специфіку, оскільки стосується інтимних сторін життя потерпілих, більшість з яких прагне до того, щоб цей випадок не був розголошений навіть серед близьких.

Діяльність слідчого по встановленню причин та умов, які сприяли вчиненню зґвалтування, та вжиття заходів для їх усунення — це комплекс процесуальних та організаційно-виховних заходів, що здійснюються у ході розслідування конкретного злочину чи взаємопов'язаних злочинів (наприклад, зґвалтування та хуліганства, вбивства та ін.).

Основні завдання профілактичних, процесуальних та організаційно-виховних дій слідчого полягають у виявленні причин та умов вчинення злочину, вжитті необхідних заходів (через державні органи та суспільні організації) для їх усунення, а також припинення аналогічних злочинів на підлеглій території.

Слідчий вивчає структуру та інтенсивність злочинності у районі, узагальнює та аналізує справи. Практика свідчить, що зґвалтування найчастіше трапляються у районах, де погано організовано культурне дозвілля, розповсюджені пияцтво та наркоманія, на низькому рівні здійснюється боротьба зі злочинністю [5, c. 92].

Особливо слід звертати увагу на неправильне моральне та статеве виховання у сім'ї (бездоглядність, аморальна поведінка батьків), моральний клімат за місцем проживання (наприклад, у гуртожитку, місцях дозвілля молоді тощо).

ВИСНОВОК

Таким чином, серед актуальних проблемних питань методики розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, можна виділити наступні.

Необхідно вдосконалення процесу доказування, який можна уявити як вид діяльності певного суб'єкта, на основі системного підходу, з урахуванням взаємозв'язків всіх елементів діяльності по доказуванню.

Для отримання надійних доказів події згвалтування потрібна правильна організація допитів і інших слідчих дій, з урахуванням рекомендацій вітчизняних і зарубіжних вчених-криміналістів і практиків по підготовці і проведенню слідчих дій.

В процесі розкриття та розслідування проблемним злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи є питання достатності доказової бази. Вона повинна інтегрувати весь комплекс доказів, зібраних процесуальним шляхом. Не рекомендується в процесі доказування спиратися на інформацію, яка заснована тільки на оперативних даних або тільки на показаннях потерпілого.

Актуальною задачею практики розкриття та розслідування злочинів про згвалтування є огляд будь-якої особи, незалежно від її процесуального статусу. Необхідним є внесення відповідного доповнення в КПК України щодо можливості «огляду будь-якої особи». Також повинно бути регламентовано в ккримінально-процесуальному законодавстві примусовий огляд будь-яких громадян, якщо для цього є необхідні фактичні підстави. Дії по примусовому огляду не повинні заподіяти шкоду здоров'ю, при огляді обов'язкова присутність лікаря. Обстеження тіла оглянутого і знайдених на ньому одягу (взуття) вимагає комплексного підходу і може бути найбільш оптимальним тоді, коли здійснюється взаємозв'язано. Обстеження одягу і тіла людини в рамках проведення огляду є доцільним і допустимим. Акт судово-медичного огляду є джерелом доказової інформації про подію злочину, оскільки фіксуючи обставини виявлення і вилучення слідів злочину, містить комплекс доказів, які підтверджують їх відношення до справи, допустимість і достовірність.

Відсутність необхідного сучасного обладнання не дозволяє проводити в НДЕКЦ УМВС України ідентифікаційні медико-біологічні дослідження методом ДНК-аналізу. Доцільним є придбання необхідного сертифікованого устаткування для упровадження ДНК-аналізу в практику отримання доказів у справах про зґвалтування. Одночасно, враховуючи, що об'єкти біологічного походження можуть бути доказами у справах про зґвалтування, слід прийняти відповідні заходи для більш активного залучення експертів-біологів до вилучення слідів злочину з тіла і одягу потерпілого і підозрюваного, а також з місця події.

Проблемою, на даному етапі, залишається розрахунок грошового еквівалента морального збитку, заподіяного потерпілому в результаті зґвалтування. Такий розрахунок можливий на підставі методик судової економічної експертизи, які дозволяють визначити розмір неотриманої вигоди, моральної шкоди від порушення зобов'язань, і т.п. Фахівці науково-дослідних інституту судових експертиз МЮ України здатні вирішити поставлену задачу шляхом проведення у кожному конкретному випадку наукових досліджень. Для встановлення розміру моральної шкоди потерпілого від зґвалтування необхідно призначати судово-економічну експертизу і доручати її експертам науково-дослідних інституту судових експертиз МЮ України.

Для посилення дієвості профілактичної роботи слідчого особливу увагу слід надавати питанням правової пропаганди серед населення, зокрема пропаганди невідворотності покарання за всі форми насильства над особою, поліпшення інформованої населення про найбільш типові ситуації вчинення насильних злочинів, про найбільш поширені види віктимної поведінки, засоби захисту, право на необхідну оборону, необхідності невідкладного повідомлення про вчинене насильство по телефону міліції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

http://www.yurpractika.com/article.php?id=10005977

Аверьянова Т.В., Белкин Р.С. и др. Криминалистика. Учебник для вузов. – М.: НОРМА – ИНФРА, 2000.

Бахин В.П. Криминалистическая методика. - Киев, 1999.

Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1997.

Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Часть I – Спб ЮИ МВД России, 1992. – 100 с.

Криминалистика. Учебник / Отв. pед. проф. Н.П. Яблоков. – М.: Изд-во “БЕК”, 1995. – 708 с.

Криминалистика. Учебник / Под ред. проф. Р.С. Белкина. – М.: Норма, 2002. – 990 с.

Криминалистика: Учебник / Под ред. Д.И. Сулейманова. - Баку: Ишыг, 2000. - 680 с.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Крылова. - Л.: Изд-во