Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. - М.: Юрид. лит., 1993. - 592 с.

Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. - СПб.: Лань, 2001. - 928 с.

Криминалистика: Учебник для вузов. 2-е изд. / Под ред. В.А. Образцова. - М.: Юристъ, 2002. - 735 с.

Криминалистика: Учебник. В 3 т. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. - Волгоград: ВЮИ МВД России, 1995. - Т.З. - 404 с.

Криміналістика / За ред. докт. юр. наук, проф., члена-кор. АПНУ Шепітька В.Ю. – К.: Видавничий дім Ін Юре. – 2001. – 682 с.

Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року. // [http://www.rada.gov.ua/].

Кримінальний процес України / За ред. Ю.М.Грошевого та В.М.Хоменка. – Харків: Право, 2000.

Кримінально-процесуальний кодекс України, затверджений Законом від 28.12.60 р. // [http://www.rada.gov.ua/].

Матусовський Г.А. Криміналістична характеристика злочинів // Криміналістика. Підручник /за ред. В.Ю. Шепитька. - Харків, 1998.

Муравин А.Б. Уголовный процесс. – Харьков: Одиссей, 2000.

Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: АТІКА, 2000.

Одерий А.В., Щербаковский М.Г. Криминалистика. Материалы по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. Харьков, 1998.

Постанова Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини” від 27 березня 1992 р. № 4 із змінами, внесеними постановою Пленуму ВСУ від 4 червня 1993 р. № 3 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України, № 1, 1995. - С. 99.

Салтевский М.В. Криминалистическая характеристика: структура, элементы //Специализированый курс криминалистики. – К., 1987.

Сидорик В. Н. Методика расследования изнасилований. Минск, 1981.

Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. – К.: Выща школа, 1988. – 405 с.

Справочная книга криминалиста. Под редакцией Селиванова Н.А.. – М.: Издательство НОРМА. М, 2000.

Тіщенко В. В. Корисливо-насильницькі злочини: криміналістичний аналіз: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002. – 360 с.

Хлынцов М. Н. Расследование половых преступлений. Саратов, 1965.

Яблоков Н.П. Понятие криминалистической характеристики преступлений //Криминалистика / под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. – М., 1990.

Кримінальна справа № 271516 за обвинуваченням гр. К, М., Н., С. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 2; 122 ч. 1 та 304 КК України, а також неповнолітнього Г. У вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 2; 122 ч. 1 КК України.

Фабула справи

5 лютого 2006 року біля 01 години ночі гр. К. разом зі своїми товаришами гр. Н., С. та М., а також неповнолітнім Г., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля сільського будинку культури села Ш. Безпричинно з хуліганських мотивів зустрівши гр. А., почали виражатись у його адресу нецензурними словами, і, не маючи на те жодних підстав, почали наносити А. удари кулаками та ногами в різні частини тіла. Після того, як А. вдалось вирватись та втекти додому, наздогнали його на дорозі села Ш., повалили на землю та наносили йому удари ногами удари в різні частини тіла. Внаслідок цього гр. А. отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової кістки зі зміщенням відломків, забійної рани верхньої губи, синців спини, обличчя, верхніх кінцівок, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя.

У даній кримінальній справі були проведені основні слідчі дії та призначені відповідні експертні дослідження. Так, у справі проведено допит потерпілого, допит свідка (допитано 5 свідків), допит обвинуваченого (допитано 5 обвинувачених) та призначено судово-медичну експертизу на предмет визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

На мою думку, поряд з вказаними слідчими діями у справі необхідно було б провести також огляд місця події, пред’явлення для впізнання (обвинувачених потерпілому та свідкам) та відтворення обстановки та обставин події з такими учасниками та у такій послідовності: потерпілий, кожен зі свідків окремо, кожен з обвинувачених також окремо (спочатку з неповнолітнім обвинуваченим Г., а потім – з іншими).

Найменування більшості слідчих дій та призначених експертиз відповідає нормам чинного КПК України та іншим нормативно-правовим актам України. Поряд з цим, результати допиту потерпілого А. були оформлені протоколом допиту свідка. Відповідно, не були дотримані встановлені КПК України процесуальні вимоги щодо допиту потерпілого. Так, (згідно протоколу) його попередили про відповідальність за відмову від дачі показань, хоча одним із прав потерпілого є саме право відмовитись давати показання.

Однак, в основному, порядок проведення слідчих та інших процесуальних дій відповідав нормам КПК, суттєвих порушень, які б дали можливість говорити про можливість додаткового чи повторного досудового слідства, на нашу дуку, не було. Під час кожної слідчої та іншої процесуальної дії здійснювалось посилання на норми Конституції України, КПК України, Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про міліцію”, Кримінального кодексу України та ін.

При провадженні слідчих дій були присутні всі необхідні їх учасники. Повнолітні обвинувачені від захисників відмовились, а тому допитувались без них. Під час допиту неповнолітнього Г. Був присутній адвокат, оскільки відповідно КПК його участь у даному випадку обов’язкова. Судово-медичну експертизу одноособово провів судово-медичний експерт Снятинського бюро судово-медичних експертиз.

Для проведення судово-медичної експертизи цілком вірно було вибрано установу – Снятинське бюро судово-медичних експертиз. Для її проведення винесено постанову, яка в цілому відповідає вимогам, що пред’являються до таких документів. Запитання, поставлені на вирішення експертизи, сформульовані чітко та повно. Однак, поряд з цим, у постанові про призначення даного виду експертиз доручалось проведення її “... експертові